uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 06.02.2026,
  • Доопрацьовано 04.05.2026,
  • Прийнято 26.05.2026
  • Опубліковано 01.06.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 31, № 2, 2026
  • право вето; процедура голосування; процедурна підзвітність; глобальне врядування; регіональне представництво
  • https://doi.org/10.63341/naia-herald/2.2026.70
  • Сторінки 70-84

У цьому дослідженні розглянуто правові та політико-інституційні умови реформування Ради Безпеки ООН, проаналізовано значення такої реформи для міжнародного права та глобального врядування. Дослідження ґрунтувалося на формально-правових, історико-правових, порівняльних і проблемно орієнтованих правових методах. У дослідженні констатовано, що реформа Ради Безпеки має виразно політичний та правовий характер, оскільки будь-які зміни в складі Ради, статусі її членів або процедурах прийняття рішень мають відповідати Статуту Організації Об’єднаних Націй. Право вето залишається одним із головних обмежень ефективності Ради, оскільки воно дає змогу постійному члену заблокувати прийняття рішення навіть тоді, коли це рішення підтримує більшість. Процедура внесення поправок до Статуту також створює високий правовий поріг для реформи, оскільки вимагає ратифікації всіма постійними членами Ради Безпеки. Розширення складу Ради 1963 року продемонструвало, що інституційна реформа є юридично можливою, але також ілюструє обмеження реформи, яка не стосується статусу постійних членів або механізму вето. Дослідження засвідчило, що позиції «Групи чотирьох», яку утворюють Бразилія, Німеччина, Індія та Японія, Африканського союзу, коаліції «Об’єднані за консенсус», Великої Британії, Франції та Китаю відображають різні підходи до питань представництва, регіонального балансу й розподілу інституційних привілеїв. Правові наслідки реформи залежали не лише від розширення складу Ради Безпеки, а й від обмеження блокувального ефекту права вето, посилення прозорості та підвищення підзвітності постійних членів. Для малих держав, зокрема Північної Македонії, реформа була важливою як засіб підвищення передбачуваності міжнародного правового порядку та сприяння рівноправному застосуванню міжнародних правових норм. У дослідженні сформульовано висновок, що реформа Ради Безпеки є поступовим процесом, спрямованим на розширення представництва, обмеження використання права вето, підвищення підзвітності та зміцнення глобального врядування. Його практичне значення полягає в можливості використання отриманих результатів для розроблення експертних оцінок і рекомендацій щодо реформи Ради Безпеки, зменшення негативних наслідків права вето та підвищення ефективності діяльності Ради

Використані джерела

  1. African Union Executive Council. (2005). The common African position on the proposed reform of the United Nations: “The Ezulwini Consensus”. Retrieved from https://www.inthenet.eu/wp-content/uploads/2023/08/Ezulwini-Consensus.pdf.
  2. Alene, N.M., Ali, M.S., & Tadesse, K.Y. (2023). Africa’s quest for reform of the United Nations Security Council: A just cause curbed by unrealistic proposals. African Journal on Conflict Resolution, 23(1), 60-83.
  3. Amevor, S.J.-J., Amenorhu, F.Y., & Kipo-Sunyehzi, D.D. (2025). Reforms of the United Nations’ Security Council to ensure equity and efficiency: An argument for selected emerging countries’ inclusion. International Journal for Multidisciplinary Research, 7(4). doi: 10.36948/ijfmr.2025.v07i04.52912.
  4. Arcari, M. (2022). The conflict in Ukraine and the hurdles of collective action. Questions of International Law, 96, 7-25.
  5. Archibugi, D., Cellini, M., & Malgieri, A. (2025). The reform of the UN Security Council: What are the issues? Global Governance: A Review of Multilateralism and International Organizations, 31(2), 137-162. doi: 10.1163/19426720-03102003.
  6. Arrocha Olabuenaga, P. (2023). G.A. Res. 76/262 on a standing mandate for a General Assembly debate when a veto is cast in the Security Council (U.N.). International Legal Materials, 62(2), 284-288. doi: 10.1017/ilm.2022.46.
  7. Binder, M., & Heupel, M. (2021). The intricacies of UN Security Council reform. Survival, 63(2), 63-68. doi: 10.1080/00396338.2021.1905984.
  8. Cai, C., van den Herik, L., & Maluwa, T. (2024). The UN Security Council and the maintenance of peace in a changing world. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781009423458.
  9. Chesterman, S. (2025). Untied Nations? Saving the UN Security Council. European Journal of International Law, 36(4), 1089-1104. doi: 10.1093/ejil/chaf071.
  10. Council of the European Union. (2026). Qualified majority. Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/en/council-eu/how-does-the-council-vote/qualified-majority/.
  11. Delegation of the European Union to the United Nations in New York. (2025). EU statement – UN Security Council open debate: Practicing multilateralism, reforming and improving global governance. Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/delegations/un-new-york/eu-statement-un-security-council-open-debate-practicing-multilateralism-reforming-and-improving_en?s=63&.
  12. Dharmadhikari, J. (2025). France supports Security Council reform. Retrieved from https://onu.delegfrance.org/france-supports-security-council-reform.
  13. Di Gianfrancesco, L. (2025). Questioning the use of the veto: The Veto Initiative and the General Assembly’s role as an accountability forum for the Security Council. International Community Law Review, 27(3), 191-217. doi: 10.1163/18719732-bja10144.
  14. Gifkins, J. (2021). Beyond the veto: Roles in UN security council decision-making. Global Governance, 27(1), 1-24. doi: 10.1163/19426720-02701003.
  15. Government of Canada. (2024). Uniting for Consensus: Joint statement. Retrieved from https://www.international.gc.ca/world-monde/international_relations-relations_internationales/un-onu/statements-declarations/2024-09-26-statement-declaration.aspx?lang=eng.
  16. Gowan, R. (2026). The UN Security Council: Still room for compromise? International Affairs, 102(1), 249-259. doi: 10.1093/ia/iiaf234.
  17. Hathaway, O.A., Mills, M.M., & Zimmerman, H. (2025). Crisis and change at the United Nations: Non-amendment reform and institutional evolution. Michigan Journal of International Law, 46(1), 1-68. doi: 10.36642/mjil.46.1.crisis.
  18. Johnstone, I. (2024). Restoring the legitimacy of the Security Council. In M.A. Khalil & F. Lavaud (Eds.), Empowering the UN Security Council: Reforms to address modern threats (pp. 73-90). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780197780602.003.0006.
  19. Kato, A. (2025). Revitalizing the obligatory abstention rule in the UN Security Council: An interpretation of the proviso in Article 27(3) of the UN Charter. Journal of Conflict and Security Law, 30(1), 3-22. doi: 10.1093/jcsl/kraf002.
  20. Khalil, M.A., & Lavaud, F. (2024). Empowering the UN Security Council: Reforms to address modern threats. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780197780602.001.0001.
  21. Leka, G. (2025). Identity and ambition: North Macedonia’s status seeking through its foreign policy (2006-2017). Academicus International Scientific Journal, 16(32), 36-55.
  22. Leka, G., Shehu, S., & Ibraimi, E. (2025). Analyzing North Macedonia’s size and power in the context of its foreign policy conduct. Academicus International Scientific Journal, 16(31), 121-140. doi: 10.7336/academicus.2025.31.08.
  23. Lepard, B.D. (2021). Challenges in implementing the responsibility to protect: The Security Council veto and the need for a common ethical approach. The Journal of Ethics, 25, 223-246. doi: 10.1007/s10892-021-09360-8.
  24. Maluwa, T. (2023). The Ukraine War and the paralysis of the Security Council: Ramifications for Africa’s common position on Security Council reform. Max Planck Yearbook of United Nations Law, 27(1), 621-658. doi: 10.1163/18757413_02701022.
  25. Mbara, G.C. (2021). Re-evaluating the African Union’s Ezulwini Consensus in the reform of the United Nations’ Security Council. Journal of African Union Studies, 10(1), 53-70. doi: 10.31920/2050-4306/2021/10n1a3.
  26. Ministry of Foreign Affairs of the People’s Republic of China. (2025). Remarks by China’s Permanent Representative to the UN Ambassador Fu Cong on the reform of the Security Council at the 80th session of the UN General Assembly plenary meeting. Retrieved from https://www.mfa.gov.cn/eng/xw/zwbd/202511/t20251125_11759619.html.
  27. Okada, Y. (2023). Locating the veto power in the international legal order: When a permanent member of the UN Security Council becomes an aggressor. In S. Furuya, H. Takemura & K. Ozaki (Eds.), Global impact of the Ukraine conflict (pp. 71-91). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-981-99-4374-6_4.
  28. Parvanova, E. (2023). Reforming the United Nations Security Council: Cross-country analysis of a G-4 potential permanent membership. Journal of the Bulgarian Geographical Society, 49, 69-77. doi: 10.3897/jbgs.e109546.
  29. Pay, V.N., & Postolski, P. (2022). Power and diplomacy in the United Nations Security Council: The influence of elected members. The International Spectator, 57(2), 1-17. doi: 10.1080/03932729.2021.1966192.
  30. Permanent Mission of Japan to the United Nations. (2026). Joint G4 statement by Brazil, Germany, India, and Japan, delivered by H.E. Ambassador YAMAZAKI Kazuyuki, Permanent Representative of Japan to the United Nations, at the informal meeting of the General Assembly on the intergovernmental negotiations on Security Council reform. Retrieved from https://www.un.emb-japan.go.jp/itpr_en/jointstatement022026.html.
  31. Peters, A. (2023). The war in Ukraine and legal limitations on Russian vetoes. Journal on the Use of Force and International Law, 10(2), 162-172. doi: 10.1080/20531702.2023.2264085.
  32. Pirozzi, N. (2023). Grasping the nettle of UN Security Council reform: The Uniting for Consensus proposal. Retrieved from https://www.iai.it/en/publications/c09/grasping-nettle-un-security-council-reform.
  33. Rensmann, T. (2024). Reform. In B. Simma, D.-E. Khan, G. Nolte & A. Paulus (Eds.), The charter of the United Nations: A commentary (pp. 41-106). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/law/9780192864536.003.0002.
  34. Risteski, T. (2026). Republic of North Macedonia: Three decades of benefits from the European political and security architecture. Knowledge – International Journal, 75(6), 665-670.
  35. Security Council Report. (2026). Living with the veto. Retrieved from https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Veto_report_2026_F.pdf.
  36. Sellström, A.M. (2023). At the watchtower: Africa and the UN Security Council’s elected ten (E10). International Peacekeeping, 30(3), 275-282. doi: 10.1080/13533312.2023.2237809.
  37. Serdiuk, V. (2024). UN General Assembly Resolution 76/262 as a strengthening of the collective response to the use of the veto right in the UN Security Council. Problems of Legality, 164, 246-265. doi: 10.21564/2414-990X.164.292237.
  38. Siljanovska-Davkova, G. (2025). Republic of North Macedonia. General Debate of the 80th Session of the United Nations General Assembly. Retrieved from https://gadebate.un.org/en/80/republic-north-macedonia.
  39. Staunton, E. (2025). Emerging norms and international change: The responsibility not to veto and its impact on the Security Council. Review of International Studies. doi: 10.1017/S0260210525101447.
  40. Tomuschat, C. (2008). Uniting for peace: General Assembly Resolution 377 (V). Retrieved from https://legal.un.org/avl/ha/ufp/ufp.html.
  41. Trahan, J. (2023). Legal issues surrounding veto use and aggression. Case Western Reserve Journal of International Law, 55(1), 93-146.
  42. United Nations General Assembly. (1963). Question of equitable representation on the Security Council and the Economic and Social Council. Retrieved from https://docs.un.org/en/A/RES/1991%28XVIII%29.
  43. United Nations General Assembly. (1993). Question of equitable representation on and increase in the membership of the Security Council. Retrieved from https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/WMP%20A%20RES%2048%2026.pdf.
  44. United Nations General Assembly. (1998). Question of equitable representation on and increase in the membership of the Security Council and related matters. Retrieved from https://docs.un.org/en/A/RES/53/30.
  45. United Nations General Assembly. (2005). 2005 World Summit Outcome: Resolution adopted by the General Assembly. Retrieved from https://docs.un.org/en/a/res/60/1.
  46. United Nations General Assembly. (2008). Question of equitable representation on and increase in the membership of the Security Council and related matters. Retrieved from https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Decision%2062_557.pdf.
  47. United Nations General Assembly. (2022). Standing mandate for a General Assembly debate when a veto is cast in the Security Council. Retrieved from https://docs.un.org/en/a/res/76/262.
  48. United Nations General Assembly. (2025). Revised Co-Chairs’ elements paper on convergences and divergences on the question of equitable representation on and increase in the membership of the Security Council and related matters. Retrieved from https://digitallibrary.un.org/record/4086911/files/Revised-Co-Chairs-Elements-Paper-2025.pdf.
  49. United Nations General Assembly. (2026). Security Council reform: 79th session of the General Assembly. Retrieved from https://www.un.org/en/ga/screform/79/index.shtml.
  50. United Nations Security Council. (n.d.a). Vetoes since 1946. Retrieved from https://main.un.org/securitycouncil/en/content/vetoes-since-1946.
  51. United Nations Security Council. (n.d.b). Provisional rules of procedure (S/96/Rev.7). Retrieved from https://main.un.org/securitycouncil/en/content/provisional-rules-procedure.
  52. Upadhyay, A., & Mehrotra, A. (2025). Assessing the efficacy of the responsibility to protect (R2P) principle amidst the misuse of veto power: A critical analysis. International Journal of Legal Information, 53(1), 64-71. doi: 10.1017/jli.2025.10053.
  53. Winther, B.Z. (2022). What is the problem represented to be in the Group of Four’s policy on reform of the United Nations Security Council? An argument for clarity towards the Global South. Bandung: Journal of the Global South, 9(3), 444-470. doi: 10.1163/21983534-09030004.
  54. Young, A. (2024). The UK remains a strong supporter of UN Security Council reform: UK statement in the UN General Assembly. Retrieved from https://www.gov.uk/government/speeches/the-uk-remains-a-strong-supporter-of-un-security-council-reform-uk-statement-in-the-un-general-assembly.