Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Метою дослідження було визначити, наскільки чинна модель кримінальної відповідальності службових осіб на енергетичному ринку є ефективною та релевантною сучасним безпековим викликам у сфері критичної інфраструктури. Методологія дослідження поєднувала історико-правовий, системно-структурний та дискурс-аналіз нормативно-правових актів України, а також аналітичних звітів. За результатами дослідження встановлено, що чинна система кримінально-правового захисту є наслідком історичної інерції та успадкувала недоліки радянської моделі, орієнтованої на ідеологічні, а не техногенні загрози. Виявлено, що загальні статті кримінального законодавства про службові злочини якісно не здатні відобразити специфіку й масштаби потенційної шкоди, оскільки вони орієнтовані на індивідуальні наслідки, а не загрозу системного колапсу, від атак на життєво важливі системи. Доведено, що процеси приватизації у 1990-х роках створили прогалину у визначенні суб’єктів відповідальності серед керівників приватних операторів енергетичного ринку. Констатовано суттєвий розрив між застарілими правовими нормами та сучасними суспільними очікуваннями щодо безпеки, що сформувалися під впливом повномасштабної війни. Висновки полягали в тому, що наявна система кримінальної відповідальності є неефективною та потребує негайного реформування. Обґрунтовано нагальну необхідність розроблення та імплементації до Кримінального кодексу України спеціалізованих складів злочинів із санкціями, пропорційними рівню суспільної небезпеки таких діянь, що має підвищити стійкість держави та забезпечити невідворотність покарання. Практична значущість дослідження полягає в тому, що його результати можуть використати законотворчі органи для розроблення дієвих правових механізмів захисту енергетичного ринку як суб’єкта впливу на критичну інфраструктуру України