ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- криміналістична діяльність; розслідування злочинів; диференціація; процес доказування; порушення законів і звичаїв війни; характеристика; міжнародне судочинство
- https://doi.org/10.63341/naia-herald/3.2025.87
- Сторінки 87-97
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю вдосконалення криміналістичної систематизації воєнних злочинів з огляду на сучасні виклики та масштаби злочинної діяльності під час збройного конфлікту на території України, а також проблематикою їх розслідування в умовах агресії. Метою дослідження було обґрунтування доцільності розмежування воєнних злочинів за кримінально-правовими та криміналістичними критеріями, а також формування основ їх криміналістичної класифікації з огляду на кримінально-правові та криміналістичні аспекти досліджуваних діянь. Методологічний інструментарій дослідження охоплював комплекс методів, серед яких формально-юридичний, порівняльно-правовий, індуктивний, порівняльний, метод прогнозування та криміналістичного аналізу задля обґрунтування висновків і надання пропозицій щодо предмета дослідження. Результати дослідження полягали в обґрунтуванні криміналістичної класифікації воєнних злочинів як необхідної складової (елементу) криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень. Обґрунтовано класифікаційні критерії для диференціації воєнних злочинів за типом збройного конфлікту, територіальним чинником учинення, способами реалізації злочинної діяльності, характером і масштабами суспільно небезпечних наслідків, особливостями суб’єктивного складу правопорушення, а також мотиваційно-цільовими орієнтирами поведінки винних осіб. Висвітлено значення особливо кваліфікуючих обставин, які, попри відсутність прямого закріплення в диспозиції ст. 438 Кримінального кодексу України, мають ключове значення для ідентифікації ступеня індивідуальної відповідальності. Ідеться про випадки формування та реалізації злочинного наміру шляхом віддання наказу, розроблення планів або стратегій вчинення воєнних злочинів, ініційованих на найвищому рівні військово-політичного керівництва держави-агресора. Акцентовано на доцільності змін і доповнень до ст. 438 Кримінального кодексу України з розширенням переліку обтяжуючих обставин, зокрема якщо воєнні злочини вчинені проти дітей чи мають негативні наслідки для генофонду нації. Наукова новизна і практична значущість одержаних результатів полягає у формуванні дієвих механізмів розслідування воєнних злочинів через аналіз кримінально-правових, кримінально-процесуальних і криміналістичних аспектів розслідування порушень законів та звичаїв війни, а також під час удосконалення норм кримінального законодавства як на національному, так і на міжнародному рівнях
Використані джерела
[1] Agarkova, O. (2024). Detection and recording of violations of the laws and customs of war – a direction of law enforcement agenciesʼ activities. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Jurisprudence, 68, 78-82. doi: 10.32782/2307-1745.2024.68.16.
[2] Basysta, I., Vlasova, G., & Stratonov, V. (2023). Prospects and inevitability of responsibility for the commission of war crimes, genocide, aggression and crimes against humanity (activities of the Joint Investigation Team to investigate serious international crimes in Ukraine (JIT); cooperation with the International Criminal Court; prospects for the creation of an AD HOC International Tribunal, etc.). In War crimes and war crimes: Prerequisites, theory and practice (pp. 25-72). Riga: Baltija Publishing. doi: 10.30525/978-9934-26-302-6-2.
[3] Didenko, E. (2024). Criminal-legal and procedural characteristics of war crimes in Ukraine (after the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine). Electronic Scientific Publication “Analytical and Comparative Law”, 2, 569-573. doi: 10.24144/2788-6018.2024.02.96.
[4] Harasymov, O., Marko, S., & Ryashko, O. (2025). How to punish war criminals in Ukraine: Mechanisms for restoring justice. doi: 10.30525/978-9934-26-302-6-8.
[5] Hlovyuk, I., & Teteryatnyk, G. (2022). Contextual elements in war crimes proceedings: A sui generis subject of proof. Legal Scientific Electronic Journal, 6, 394-398. doi: 10.32782/2524-0374/2022-6/87.
[6] In Mariupol, the invaders killed about 100 thousand people – human rights activists. Ukrinform. (2023). Retrieved from https://surl.li/boucwj.
[7] Kostiuk, I. (2024). Theoretical legal analysis of abuse of power or official authority by a military official in martial law or combat situation: Key aspects. Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 29(4), 61-74. doi: 10.56215/naia-herald/4.2024.61.
[8] Kovalenko, A. (2022). Some legal and organizational problems of collecting, researching and using evidence during the investigation of criminal offenses under martial law. In Issues of documentation, determination of damage and compensation for losses caused to Ukraine and its citizens as a result of the armed aggression of the Russian Federation: Proceedings of a scientific and practical conference (pp. 114- 117). Kharkiv: New Law University named after Ya. Mudry.
[9] Ostapchuk, L., & Kuzmenko, T. (2022). Military and war crimes in domestic and international legislation. Criminal and Executive System: Yesterday. Today. Tomorrow, 1(11), 18-27. doi: 10.32755/sjcriminal.2022.01.018.
[10] Paleshko, Ya., Kubetska, O., & Ostapenko, T. (2020). Concept and classification of crimes related to the economic sphere. Scientific Notes of V.I. Vernadsky TNU. Series: Legal Sciences, 31(70), 70-75. doi: 10.32838/TNU-2707-0581/2020.5/13.
[11] Pchelina, O., & Pchelin, V. (2022). Forensic classification of war crimes. In Modern trends in the development of forensics and criminal process under martial law: Proceedings of the scientific and practical conference (334-338). Kharkiv: Kharkiv National University of Internal Affairs.
[12] Pchelina, O., (2014). Forensic classification of crimes in the sphere of official activity. National Legal Journal: Theory and Practice, 6, 267-271.
[13] Prosecutor Generalʼs Office. (2022). Unified report on criminal offenses for January-December 2022. Retrieved from https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2.
[14] Prosecutor Generalʼs Office. (2023). Unified report on criminal offenses for January-December 2023. Retrieved from https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2.
[15] Prosecutor Generalʼs Office. (2024). Unified report on criminal offenses for January-December 2024. Retrieved from https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2.
[16] Repchonok, A. (2020). Concept, features and classification of crimes in the sphere of economy. State and Regions, 2(68), 278-284. doi: 10.32840/1813-338X-2020.2.47.
[17] Report on the state of administration of justice by local and appellate courts for 2022. (2022). Retrieved from https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/.
[18] Report on the state of administration of justice by local and appellate courts for 2023. (2023). Retrieved from https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/.
[19] Report on the state of administration of justice by local and appellate courts for 2024. (2024). Retrieved from https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/.
[20] Rubanenko, N. (2024). Concept, typology and characteristics of international crimes: Systematic analysis. Law Forum, 79(2), 84-95. doi: 10.5281/zenodo.10933562.
[21] Rubanenko, N. (2024). Conceptual foundations of international legal proceedings. Scientific Bulletin of the Kharkiv National University of Internal Affairs, 2(105), 160-175. doi: 10.32631/v.2024.2.38.
[22] Shulzhenko, A. (2022). Problems of proving the objective side in crimes of violation of the laws and customs of war. Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko, 2(98), 261-270. doi: 10.33766/2524-0323.98.261-270.
[23] Tchobo, D.L.R. (2022). Potential international crimes in Ukraine: Should atroci-ties in Bucha be classified as genocide, war crimes, or crimes against humanity? Law and Safety, 2(85), 13-20. doi: 10.32631/pb.2022.2.01.
[24] Tolkach, A. (2023). Forensic characteristics of war crimes committed by the Russian army against the civilian population in the Chernihiv region from February 24 to April 2. Electronic Scientific Publication “Analytical and Comparative Jurisprudence”, 4, 413-417. doi: 10.24144/2788-6018.2023.04.66.
[25] Trautman, L.J., & McFarlin, M. (2023). Putin, Russia and Ukraine: International human rights violations, war crimes, & future implications. SSRN. doi: 10.2139/ssrn.4393282.
[26] Tymoshenko, V. (2024). Use of special knowledge during documentation and investigation of war crimes. Bulletin of the Forensic Association of Ukraine, 1(31), 307-314. doi: 10.32631/vca.2024.1.25.
[27] UN Confirms more than 6,300 civilian deaths in Ukraine since Russiaʼs invasion. (2022). Retrieved from https://www.ukrinform.net/rubric-ato/3598541-un-confirms-more-than-6300-civilian-deaths-in-ukraine-since-russias-invasion-started.html.
[28] Yevgeny Yenin: More than 9,400 civilians have already died from the shelling of the occupiers. (2022). Retrieved from https://ukurier.gov.ua/uk/news/yevgenij-yenin-vid-obstriliv-okupantiv-zaginulo-vz/.