ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- затримання; тримання під вартою; кримінальне провадження; обґрунтована підозра; підстави застосування запобіжного заходу; слідчий; суддя
- https://doi.org/10.63341/naia-herald/2.2025.94
- Сторінки 94-104
Положення статті 5 Європейської конвенції з прав людини визначають гарантії права на свободу й особисту недоторканність. Під час кримінального провадження це базове право людини може бути обмеженим. Тому законодавство та правозастосовна практика мають передбачити справедливі процедури такого обмеження. Метою дослідження був комплексний аналіз, систематизація та експлікація конвенційних стандартів гарантування законності обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні, визначення підстав застосування ізоляційних запобіжних заходів, що дасть змогу уникнути правозастосовних помилок і сприятиме формуванню уніфікованої та усталеної слідчо-судової практики, зокрема і в умовах воєнного стану. Основними методами пізнання були: аксіологічний, формально-юридичний, логіко-правовий, системно-структурний, порівняльно-правовий, аналіз та узагальнення, що дало змогу описати результати й обґрунтувати отримані висновки. Дослідження здійснено з огляду на практику Європейського суду з прав людини та національне кримінальне процесуальне законодавство. Встановлено, що згідно зі стандартами, сформованими практикою Європейського суду з прав людини, підозра не потребує також рівня переконливості, як обвинувачення, а обґрунтованість підозри передбачає наявність такого обсягу фактичних даних, які дають змогу сторонньому спостерігачу (слідчому судді) з високим ступенем імовірності дійти висновку, що особа, яка буде обмежена в праві на свободу й особисту недоторканність, вчинила інкриміноване їй діяння. Аргументовано, що в практиці Європейського суду з прав людини застосовують сутнісну, а не формальну концепцію обвинувачення. На прикладі нормативного регулювання підстав застосування запобіжних заходів встановлено, що рішення про достатність чи недостатність фактичних даних для визнання підозри обґрунтованою, а також про обґрунтованість ризиків буде приймати слідчий суддя в кожному конкретному випадку. Практична цінність роботи полягає в можливості використання визначених стандартів практики Європейського суду з прав людини під час прийняття рішення про застосування ізоляційного запобіжного заходу, що забезпечить уніфіковану правозастосовну практику та сприятиме утвердженню засади верховенства права в Україні
Використані джерела
[1] Ablamskyi, S., Galagan, V., Basysta, I., & Udovenko, Zh. (2023). Detention of a person suspected of committing a criminal offense during martial law in Ukraine. Revista Brasileira de Políticas Públicas, 13(3), 451-467. doi: 10.5102/rbpp.v13i3.9129.
[2] Balyan, C., & Shelke, A. (2025). Pre-trial detention in India: The need for introduction of objective criterion. In S. Gurpur, B.S. Ronald, A. Mohanty & A.F. Shelke (Eds.), Rule of law in context: Globalisation and Indian resonances to sustainable development (pp. 176-199). London: Routledge. doi: 10.1201/9781003564522.
[3] Barabash, O., Dobkina, K., Senyk, S., Klyuyeva, Y., & Martiuk, A. (2022). European human rights standards: The practice of applying ECTHR decisions. Informatologia, 55(1-2), 27-41.
[4] Blikhar, M., Dufeniuk, О., & Blikhar, V. (2020). The philosophy of the European Court of Human Rights: Axiological paradigm. Beytulhikme an International Journal of Philosophy, 10(2), 355-371. doi: 10.18491/beytulhikme.1559.
[5] Blikhar, V., Dufeniuk, O., & Blikhar, M. (2021). Balance of “goal-means” in the system of criminal procedure or can a good goal justify evil means? Beytulhikme an International Journal of Philosophy, 11(4), 1801-1817. doi: 10.18491/beytulhikme.1804.
[6] Boreiko, H., & Navrotska, V. (2023). Abuse of the right to prosecution in criminal proceedings: The experience of Ukraine and the United States. Social & Legal Studios, 6(4), 38-47. doi: 10.32518/sals4.2023.38.
[7] Braaten, C.N., & Vaughn, M.S. (2023). Police officersʼ qualified immunity in excessive force claims, warrant execution, and warrantless searches and arrests: Tracing the evolution of, and stagnation in, U.S. Supreme Court precedents. American Journal of Criminal Justice, 48, 65-95. doi: 10.1007/s12103-021-09617-w.
[8] Fomina, T., Galagan, V., Udovenko, Zh., Ablamskyi, S., & Koniushenko, Ya. (2023). Extradition of a person: The national law of Ukraine and the case law of the European Court of Human Rights. Relações Internacionais no Mundo Atual, 4(42). doi: 10.25115/eea.v39i9.5806.
[9] Fomina, T.G. (2018). Justification of the risk of hiding from pre-trial investigation bodies and/or the court during the application of preventive measures through the prism of the practice of the ECHR. Judicial and Investigative Practice in Ukraine, 6, 126-130.
[10] Grynenko, S.O., & Zelenska, I.M. (2022). Features of ensuring the right to freedom and personal invincibility in the activities of authorities of criminal proceedings in the conditions of armed conflict. Forum Prava, 73(2), 29-39. doi: 10.5281/zenodo.6471063.
[11] Hloviuk, I., & Zavtur, V. (2022). Trends of changes in criminal justice in wartime and human rights. In The Russian-Ukrainian war (2014-2022): Historical, political, cultural-educational, religious, economic, and legal aspects (pp. 1123-1129). Riga: Baltija Publishing. doi: 10.30525/978-9934-26-223-4-139.
[12] Hloviuk, I., Zavtur, V., Zinkovskyy, I., & Pavlyk, L. (2024). Substantiating the legality of human rights restrictions in Ukraine in pre-trial investigation. Social and Legal Studios, 7(2), 130-139. doi: 10.32518/sals2.2024.130.
[13] Kaplina, O., Kravtsov, S., & Leyba, O. (2022). Military justice in Ukraine: Renaissance during wartime. Access to Justice in Eastern Europe, 3(15), 120-136. doi: 10.33327/AJEE-18-5.2-n000323.
[14] Khablo, O.Yu. (2020). Substantiation of the grounds for the application of preventive measures: Convention standards and domestic practice. Law and Society, 4, 270-278. doi: 10.32842/2078-3736/2020.4.39.
[15] Khablo, О. (2023). Proportionality in the regulation of restrictions on the right to liberty and security of person in martial law. In Criminal procedural law at the current stage of development of Ukraine (pp. 166-170). Kyiv: National Academy of Internal Affairs.
[16] Marchuk, N.O., Kasko, V.V., Kuybida, R.O., & Khavronyuk, M.I., Aleynikov, G., Emelianova, A., Osyka, I., Drozach, S., Tsymbrivska, O., & Fedorchuk, N. (2015). Professional judgeʼs desk book (criminal proceedings). Kyiv: “Art-Design”.
[17] Mykhailenko, V.V. (2019). Implementation of the principle of the rule of law in criminal proceedings. Kyiv: Palivoda A.V.
[18] Nguindip, N., & Ablamskyi, S. (2020). Ensuring the right to liberty and security of person in Ukraine and Cameroon: A comparative analysis in the area of criminal justice. Commonwealth Law Review Journal, 6, 281-304.
[19] Nor, V.T., & Shevchuk, M.I. (2019.) Reasonable suspicion as a basis for choosing a preventive measure and extending its terms: The practice of the European Court of Human Rights and Ukrainian realities. Law and Society, 6(2), 173-187. doi: 10.32842/2078-3736-2019-6-2-28.
[20] Prodyvus, S. (2023). Lawful resctriction of the right to freedom of movement: International legal standards and practice of the European court of human rights. Scientific Bulletin of the Uzhgorod National University, Series “Law”, 78(2), 365-371. doi: 10.24144/2307-3322.2023.78.2.59.
[21] Rozhnova, V.V. (2003). Application of procedural coercive measures related to the isolation of a person. (PhD dissertation, National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine).
[22] Shapovalova, I., & Rohalska, V. (2020). Application of the practice of the European Court of Human Rights by the investigating judge of the local general court during judicial control. Odesa: Helvetica.
[23] Shylo, O.G. (2014). Peculiarities of substantiating the choice of preventive measures in criminal proceedings. Scientific Bulletin of the Uzhgorod National University. Series “Law”, 25, 269-273.