uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 30, № 2, 2025

  • Міжнародно-правовий статус оперативного співробітництва між Європолом та Інтерполом у боротьбі з транснаціональними загрозами безпеці

  • Отримано 26.01.2025,
  • Доопрацьовано 19.04.2025,
  • Прийнято 27.05.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 30, № 2, 2025
  • суд; захист даних; конфлікт; легітимність; юрисдикція; компетенція
  • https://doi.org/10.63341/naia-herald/2.2025.46
  • Сторінки 46-65

Оперативне співробітництво між Європолом та Інтерполом в умовах посилення транснаціональних загроз потребує критичного переосмислення його міжнародного правового статусу через наявні правові конфлікти, розбіжності в стандартах підзвітності й обмежену узгодженість повноважень. Мета дослідження полягала у визначенні рівня правової сумісності форм співробітництва між цими двома організаціями з принципами міжнародного права та нормами права Європейського Союзу. Методологічну основу становили формально-правовий, порівняльно-правовий та інституційний аналіз із використанням прецедентного права Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини. Встановлено, що правовий статус Європолу й Інтерполу суттєво відрізняється за інституційним характером, джерелами регулювання та механізмами зовнішнього контролю, що впливає на правову сумісність їх оперативної взаємодії. Аналіз спільних операцій, таких як «Емма» та «Опсон II», засвідчив, що відсутність єдиних процедур і нормативно-правової бази ускладнює забезпечення прозорості, підзвітності й дотримання правових стандартів. З’ясовано, що Європол обмежений нормами права Європейського Союзу, зокрема щодо захисту персональних даних і прав людини, натомість Інтерпол діє автономно, поза межами наднаціональної юрисдикції. Порівняльний аналіз прецедентного права Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини підтвердив необхідність уніфікації підходів до оцінювання законності оперативних заходів у межах транснаціонального співробітництва. Дослідження довело, що наявні правові конфлікти між системами Інтерполу та Європолу створюють ризики подвійної відповідальності та правової відповідальності, передусім у контексті стрімкого посилення транскордонних загроз. У висновках дослідження запропоновано розглянути перспективи кодифікації міжнародно-правової бази для спільних поліцейських дій як спосіб забезпечення правової визначеності й ефективності міжінституційної співпраці. Зазначено, що правова взаємодія між Європолом та Інтерполом потребує чіткого нормативного регулювання, що охоплює вимоги правової визначеності, юрисдикційної узгодженості та поваги до основних прав. Практичне значення дослідження зумовлено формуванням концептуальної основи для розроблення єдиних міжнародних правових механізмів контролю, обміну інформацією та відповідальності у сфері спільної оперативної діяльності

Використані джерела

[1] 2 469 money mules arrested in worldwide crackdown against money laundering. (2022). Retrieved from https://www.europol.europa.eu/media-press/newsroom/news/2-469-money-mules-arrested-in-worldwide-crackdown-against-money-laundering.

[2] Aaronson, E., & Shaffer, G. (2021). Defining crimes in a global age: Criminalization as a transnational legal process. Law & Social Inquiry, 46(2), 455–486. doi: 10.1017/lsi.2020.42.

[3] Behavioural and societal aspects of foreign Information manipulation and interference. (2025). Retrieved from https://project-athena.eu/wp-content/uploads/2025/01/ATHENA-T1.2-executive-summary.pdf.

[4] Board, T.S.R.E. (2022). Letter from the editors treaties, traditions, and tribunals: The role of international law and institutions in the 21st century. SAIS Review of International Affairs, 42(1). doi: 10.1353/sais.2022.0000.

[5] Brewczyanska, M. (2022). Chapter 4: A critical reflection on the material scope of the application of the Law Enforcement Directive and its boundaries with the General Data Protection Regulation. In Research handbook on EU Data Protection Law (pp. 91-114). Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781800371682.00013

[6] Calcara, G. (2021). Balancing international police cooperation: Interpol and the undesirable trade-off between rights of individuals and global security. Liverpool Law Review, 42, 111-142. doi: 10.1007/s10991-020-09266-9.

[7] Cini, M., & Borragán, N.P.S. (Eds). (2022). European Union politics. Oxford: Oxford University press.

[8] Coyne, J. (2022). Bending the rules to break the system: The future of Interpol at a crossroads. SAIS Review of International Affairs, 42(1), 103-117. doi: 10.1353/sais.2022.0006.

[9] De Bolle, C. (2020). The role of Europol in international interdisciplinary European cooperation. European European Law Enforcement Research Bulletin, 19(17).

[10] De Buysscher, P. (2023). Interpol turns 100: The organisationʼs position and role within the European Union. Belügyi Szemle, 71(3), 71-80. doi: 10.38146/BSZ.SPEC.2023.3.6.

[11] Dereshchuk, T., & Havrylyshyn, P. (2022). The European Police Agency in the context of the security dimension of the EU. Historical and Political Problems of the Modern World, 46, 69-78. doi: 10.31861/mhpi2022.46.69-78.

[12] Freudlsperger, C., Maricut-Akbik, A., & Migliorati, M. (2022). Opening Pandoraʼs box? Joint sovereignty and the rise of EU Agencies with operational tasks. Comparative Political Studies, 55(12), 1983-2014. doi: 10.1177/00104140211066223.

[13] Furger, A. (2024). Can they deliver? The practice of joint investigation teams (JITS) in core international crimes investigations. Journal of International Criminal Justice, 22(1), 43-58. doi: 10.1093/jicj/mqae005.

[14] Hoerber, T., Weber, G., & Cabras, I. (2021). The Routledge handbook of european integrations (1st ed.). London: Routledge. doi: 10.4324/9780429262081.

[15] Hufnagel, S. (2021). Policing global regions: The legal context of transnational law enforcement cooperation (1st ed.). London: Routledge. doi: 10.4324/9780367808570.

[16] International art trafficking operation leads to 60 arrests and over 11,000 objects recovered. (2023). Retrieved from https://www.interpol.int/en/News-and-Events/News/2023/International-art-trafficking-operation-leads-to-60-arrests-and-over-11-000-objects-recovered.

[17] Interpol I-24/7 Databases. (2025). Retrieved from https://www.interpol.int/How-we-work/Databases.

[18] Kerrissey, M.J., Mayo, A.T., & Edmondson, A.C. (2021). Joint problem-solving orientation in fluid cross-boundary teams. Academy of Management Discoveries, 7(3), 381-405. doi: 10.5465/amd.2019.0105.

[19] Khomenko, A.R., & Maltsev, V.V. (2023). International cooperation in the fight against cybercrime: The role of Interpol and interaction with national law enforcement agencies. In Countering cybercrime and human trafficking: Collection of materials from the international scientific and practical conference (pp. 76-78). Vinnytsia: KHNUS.

[20] Monayenko, A.O. (2023). Administrative and legal status of Europol and Eurojust in the field of combating certain types of offences in the EU. New Ukrainian Law, 2, 46-54. doi: 10.51989/NUL.2023.2.6.

[21] Morgenstern, F. (2024). Legal problems of international organizations: Reissue with new foreword by Jan Klabbers. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781009448154.

[22] Mouzakiti, F. (2020). Cooperation between Financial Intelligence Units in the European Union: Stuck in the middle between the General Data Protection Regulation and the Police Data Protection Directive. New Journal of European Criminal Law, 11(3), 351-374. doi: 10.1177/2032284420943303.

[23] Mushak, N., & Zaporozhets, A. (2020). Cooperation of law enforcement agencies of the European Union Member States. Journal of Kyiv University of Law, 1(3), 338-342. doi: 10.36695/2219-5521.3.2020.61.

[24] Nidel, D. (2025). Structural ambiguity: Typologising joint investigation teams. Transnational Criminal Law Review, 3(2), 32-52. doi: 10.22329/tclr.v3i2.8597. 

[25] Öberg, J. (2021). Normative justifications of EU criminal law: European public goods and transnational interests. European Law Journal, 27(4-6), 408-425. doi: 10.1111/eulj.12451.

[26] Reuters. (2025). Hungarian lawmakers approve bill to quit International Criminal Court. Retrieved from https://www.reuters.com/world/hungarian-lawmakers-approve-bill-quit-international-criminal-court-2025-05-20/.

[27] Riehle, C. (2023). “20 years of Joint Investigations Teams (JITs) in the EU”: An overview of their development, actors and tools. ERA Forum, 24, 163-167. doi: 10.1007/s12027-023-00758-5.

[28] Robertson, S. (2021). The role of the UN International Drug Control Conventions in facilitating law enforcement cooperation in the policing of transnational drug trafficking. Contemporary Challenges: The Global Crime, Justice and Security Journal, 2, 172-191. doi: 10.2218/ccj.v2.5359.

[29] San, S. (2022). Transnational policing between national political regimes and human rights norms: The case of the Interpol Red Notice system. Theoretical Criminology, 26(4), 601-619. doi: 10.1177/13624806221105280.

[30] Schinina, M. (2020). What balance between Eurojust and Europol from a parliamentary angle? New Journal of European Criminal Law, 11(2), 123-134. doi: 10.1177/2032284420901784.

[31] Situation in the State of Palestine: ICC Pre-Trial Chamber rejects the State of Israelʼs challenges to jurisdiction and issues warrants of arrest for Benjamin Netanyahu and Yoav Gallant. (2024). Retrieved from https://www.icc-cpi.int/news/situation-state-palestine-icc-pre-trial-chamber-i-rejects-state-israels-challenges.

[32] Terziev, V., Petkov, M., & Dragomir, K. (2021). Concept of joint investigation teams. SSRN. doi: 10.2139/ssrn.3838627.

[33] United States efforts to undermine the International Criminal Court. Legal analysis of Impunity Agreements. (2002). Retrieved from https://www.hrw.org/legacy/campaigns/icc/docs/art98analysis.htm.

[34] Wahl, T. (2024). “Chapter 20: Europol”. In Research handbook on EU criminal law (pp. 429-461). Cheltenham: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781800886438.00030.