ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- особистий обшук; обшук житла чи іншого володіння особи; право на повагу до приватного і сімейного життя; збирання доказів; кримінальне провадження; кримінальне правопорушення
- https://doi.org/10.56215/naia-herald/2.2024.57
- Сторінки 57-66
Європейський суд з прав людини вже давно виносить рішення, у яких аргументує порушення прав і свобод людини уповноваженими органами держави в їхній професійній діяльності, зокрема під час проведення такої складної слідчої (розшукової) дії, як обшук, що засвідчує актуальність вивчення проблематики застосування практики цього суду слідчим під час проведення обшуку. Метою роботи є визначення основ застосування слідчим практики Європейського суду з прав людини під час проведення обшуку та формування відповідних рекомендацій для слідчої практики. Для досягнення мети використано такі наукові методи: філософські (діалектичний), загальнонаукові (аналіз, індукція, дедукція, порівняльно-правовий, аналогія, формально-юридичний) і спеціальні криміналістичні (криміналістичне версіювання, криміналістичне планування, кримінальний аналіз ситуації) методи. Встановлено, що застосування слідчим практики Європейського суду з прав людини під час збирання доказів, зокрема під час проведення обшуку, урегульоване національним законодавством України. Акцентовано увагу на тому, що слідчий під час проведення обшуку уповноважений застосовувати рішення Європейського суду з прав людини, що постановлені як проти України, так і проти інших держав. На підставі аналізу декількох рішень Європейського суду з прав людини щодо України та Болгарії з’ясовано, що в них відображено не лише кримінальні процесуальні аспекти проведення обшуку (відповідність норм кримінального процесуального законодавства України й Болгарії нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та її протоколів; чіткі вимоги до проведення процесуальних дій), а й криміналістичні (містять вказівку на оптимальну тактичну поведінку слідчих у певних ситуаціях; передбачають механізм, спосіб виявлення, фіксації та вилучення (отримання) криміналістично значущої інформації). Визначено етапи проведення обшуку й особливості застосування в їх межах практики Європейського суду з прав людини. За результатами дослідження сформовано окремі криміналістичні рекомендації для слідчих під час проведення обшуку на основі практики Європейського суду з прав людини. Результати дослідження стануть у нагоді для вдосконалення відповідних положень кримінального процесуального законодавства України та слідчої практики
Використані джерела
[1] Basysta, I.V. (2021). Regarding the legality of conducting a search and/or inspection of a personʼs home or other property on behalf of an investigator, inquirer, or prosecutor. Social and Legal Studios, 3(13), 115-122. doi: 10.32518/2617-4162-2021-3-115-122.
[2] Bernardini, L., & Sanvitale, F. (2023). Searches and seizures of electronic devices in European criminal proceedings: A new pattern for independent review? Revista Italo-espanola De Derecho Procesal, 1, 73- 119. doi: 10.37417/rivitsproc/1475.
[3] Blahuta, R.I., & Priakhin, Ye.V. (Eds.). (2013). Investigative (search) actions. Lviv: LvDUVS.
[4] Chornous, Y., & Hvozdiuk, V. (2021). Methodological principles of conducting investigative (search) actions taking into account the practice of the European Court Human Rights. Philosophical and Methodological Problems of Law, 22(2), 38-47. doi: 10.33270/02212202.38.
[5] Donald, A., & Speck, A.-K. (2019). The European Court of Human Rightsʼ remedial practice and its impact on the execution of judgments. Human Rights Law Review, 19(1), 83-117. doi: 10.1093/hrlr/ ngy043.
[6] Drozdov, O.M., & Drozdova, O.V. (2022). Current issues of criminal action procedural law in time (examples extension of pre-court investigation terms). Law and Public Administration, 2, 261-270. doi: 10.32840/pdu.2022.2.37.
[7] ECHR. (2022). Annual report 2021. Brussel: Council of Europe.
[8] ECHR. (2023). Annual report 2022. Brussel: Council of Europe.
[9] ECHR. (2024). Annual report 2023. Brussel: Council of Europe.
[10] Eskens, S., van Daalen, O.L., & Van Eijk, N. (2016). Secret surveillance and detection: Guidelines for legislative design (legal standards for secret surveillance in the context of criminal investigation). Papers. SSRN. doi: 10.2139/ssrn.3023846.
[11] Galagan, V.I., Ablamskyi, S.Y., Udovenko, Z.V., & Ablamska, V.V. (2021). Judicial control as a guarantee of non-interference in private life during the investigation: An observation within the framework of the European Court of Human Rights. DIXI, 23(2). doi: 10.16925/2357-5891.2021.02.12.
[12] Gorbanov, I., Marchenko, O., Lisnichenko, D., Piaskovskyi, V., & Matiiek, L. (2022). Procedural and organizational and tactical features of the search: Procedural and organisational characteristics and search tactics. Cuestiones Políticas, 40(73), 403-416. doi: 10.46398/cuestpol.4073.21.
[13] Goss, R. (2023) The Disappearing Minimum Rightsʼ of Article 6 ECHR: the Unfortunate Legacy of Ibrahim and Beuze. Human Rights Law Review, 23(4), 1-23. doi: 10.1093/hrlr/ngad024.
[14] Hloviuk, I.V., Hryniuk, V.O., & Kovalchuk, S.O. (2020). Application of compulsory hospitalisation of mentally disordered people in criminal proceedings of Ukraine in the context of European court of human rights case law. Comparative-analytical Law, 524-528. doi: 10.32782/2524-0390/2020.1.131.
[15] Hvozdyuk, V.V. (2021a). Tactics of conducting investigative (search) actions taking into account the practice of the European Court of Human Rights. (Doctoral dissertation, National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine).
[16] Hvozdyuk, V.V. (2021b). Tactics of conducting investigative (search) actions taking in consideration the case law of the European court of human rights. Scientific Journal of Public and Private Law, 4, 206-211. doi: 10.32844/2618-1258.2021.4.36.
[17] Kremens, K. (2020). The authority competent to order searches and seizures in a comparative perspective: The need for judicial control. Brazilian Journal of Criminal Procedure Law, 6(3), 1585-1626. doi: 10.22197/rbdpp.v6i3.412.
[18] Mihashko, V. (2019). Influence of the European Court of Human Rights practice for development of judicial practice in Ukraine. Young Scientist, 2(66), 184-188. doi: 10.32839/2304-5809/2019-2-66-41.
[19] Nechval, A. (2019). Stages of searching: Theory and practice. Enterprise, Economy and Law, 6, 322-325. doi: 10.32849/2663-5313/2019.6.61.
[20] Pchelina, O.V. (2020). Application of practice European Court of Human Rights in domestic criminal proceedings. Southern Ukrainian Law Journal, 1, 160-164. doi: 10.32850/sulj.2020.1.33.
[21] Pyaskovskyi, V.V. (Ed.). (2020). Forensics. Kyiv: Law.
[22] Topping, J., & Bradford, B. (2020). Now you see it, now you donʼt: On the (in) visibility of police stop and search in Northern Ireland. Criminology & Criminal Justice, 20(1), 93-110. doi: 10.1177/1748895818800742.
[23] Weisser, B. (2019). The European Convention on Human Rights and the European Court of Human Rights as guardians of fair criminal proceedings in Europe. In K. Darryl, J. Brown, I. Turner & B. Weisser (Eds.), The Oxford handbook of criminal process (pp. 89-114). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oxfordhb/9780190659837.013.6.
[24] Wickramasinghe, S. (2016). The use of hacking as a cybercrime investigation technique in Sri Lanka through the perspectives of the right to privacy as enumerated in Article 17 of International Covenant on Civil and Political Rights, article 8 of European Convention on Human Rights and fourth amendment to the US Constitution. Papers.SSRN. doi: 10.2139/ssrn.3175283.
[25] Zavhorodniy, V. (2016). The influence of the practice of the European Court of Human Rights on the legislation of Ukraine. National Law Journal: Teory and Practice, 6(1), 8-12.