ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- цифрова криміналістика; джерела інформації; цифровізація; кримінальне правопорушення; воєнні злочини; воєнний стан
- https://doi.org/10.56215/naia-herald/3.2023.48
- Сторінки 48-57
Електронні докази стають одними з ключових складових розслідування кримінальних правопорушень. Використання цифрових доказів дає змогу розслідувати не лише кримінальні правопорушення проти власності, довкілля тощо, а й правопорушення, вчинені в період війни та окупації. З початку широкомасштабного вторгнення в Україну збільшилася кількість випадків мародерства, про які стає відомо з відкритих джерел інформації. Метою цієї роботи було дослідження проблемних питань використання цифрових доказів у процесі розслідування мародерства. Методологічним підґрунтям слугували загальнонаукові методи пізнання, а саме наукової абстракції, дедукції та індукції, екстраполяції та логічного узагальнення. У статті здійснено дослідження мародерства серед інших воєнних злочинів у контексті визначення поняття, складу злочину, допустимості цифрових доказів під час розслідування цього злочину. Обґрунтовано нагальність вирішення проблемних аспектів, пов’язаних із розслідуванням мародерства, передусім у контексті повномасштабної війни в Україні. Відмежовано мародерство від інших злочинів проти власності, які вчинено в умовах воєнного або надзвичайного стану. Розглянуто проблематику термінології та окреслено підходи до кваліфікації кримінальних правопорушень, вчинених в умовах воєнного стану, а також недоліки законотворчості. Запропоновано внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, визначивши вимоги до електронних доказів під час розслідування мародерства. Практичне значення роботи полягає в тому, що такі інструменти можна застосовувати для подальших досліджень питання використання цифрових доказів як засобу доказування під час розслідування мародерства, у межах розроблення та вдосконалення законодавства за цим напрямом
Використані джерела
[1] About registered criminal offenses and the results of their pre-trial investigation. (2022). Retrieved from https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih- dosudovogo-rozsliduvannya-2.
[2] Abraha, H.H. (2021). Law enforcement access to electronic evidence across borders: Mapping policy approaches and emerging reform initiatives. International Journal of Law and Information Technology, 29(2), 118-153. doi: 10.1093/ijlit/eaab001.
[3] Cerbo, S. (2016). Digital evidence changing the paradigm of human rights protection. Oisterwijk: Wolf Legal Publishers.
[4] Chan, G., & Magotiaux, S. (2021). Digital evidence. In B.H. Greenspan, & V. Rondinelli (Eds.). Toronto: Emond Publishing.
[5] Depauw, S. (2018). Electronic evidence in criminal matters: How about E-Evidence instruments 2.0? European Criminal Law Review (EuCLR), 8(1), 62-82. doi: 10.5771/2193-5505-2018-1-62.
[6] Dublin Core metadata element set version 1.1: Reference description. (1999). Retrieved from https://old.library.kr.ua/dc/dcmi1_1u.html.
[7] Fil, O., & Khoynatska, L. (2022). Looting as a way of waging war by the Russian Federation against Ukraine and a motivational factor for Russian servicemen. Ukrainian Historical Journal, 4, 129-138. doi: 10.15407/uhj2022.04.129.
[8] Gisel, L., Rodenhäuser, T., & Dörmann, K. (2020). Twenty years on: International humanitarian law and the protection of civilians against the effects of cyber operations during armed conflicts. International Review of the Red Cross, 102(913), 287-334. doi: 10.1017/S1816383120000387.
[9] Kancauskiene, J. (2019). Computer forensics and electronic evidence in criminal legal proceedings: Lithuania’s experience. Digital Evidence and Electronic Signature Law Review, 16, 11-24.
[10] Khashashneh, T., Al-Billeh, T., & Abu Issa, H. (2022). The authority of the criminal judge to assess digital (electronic) evidence in Jordanian, Egyptian, and French legislation. Journal of Southwest Jiaotong University, 57(5), 631-640. doi: 10.35741/issn.0258-2724.57.5.51.
[11] Kostenko, M.V. (2019). Peculiarities of the innovative process in the field of criminology. In Materials of the international “round table” conference (pp. 72-75). Kharkiv: Pravo.
[12] Lasaka, M. (2023). Ius constituendum of electronic evidence arrangement in criminal procedure law. Journal of Legality, 16(2), 154-166.
[13] Latysh, K. (2022). Digital forensics during the war in Ukraine: Possibilities of using special knowledge in the field of information technologies. Mykolas Romeris University Research Management System (CRIS), 18, 18-21.
[14] Lewulis, P. (2021). Digital forensic standards and digital evidence in Polish criminal proceedings. An updated definition of digital evidence in forensic science. International Journal of Electronic Security and Digital Forensics, 13(4), article number 403. doi: 10.1504/IJESDF.2021.10034988.
[15] Mamedov, H. (2022). Digital forensics. How did it help gather evidence of the Bucha crimes? Retrieved from https://nv.ua/ukr/opinion/viyna-v-ukrajini-yak-cifrova-kriminalistika-vikrivaye-zlochini-rf-v-ukrajini-novini-ukrajini-50248411.html.
[16] Marcello, D. (2015). Evidence gathering in the realm of the European investigation order: From national rules to global principles. New Journal of European Criminal Law, 6(2), 179-194. doi: 10.1177/203228441500600203.
[17] Murzo, Ye.O. (2023). Peculiarities of the appointment and conduct of certain types of forensic examinations in the investigation of looting. In Criminal Justice: Current State and Development Prospects (pp. 185-187). Kyiv: National Academy of Internal Affairs.
[18] Okpara, J., Uguru, U., Agom, C., & Mgbolu, A. (2023). Admissibility of electronic evidence in criminal trials in Nigeria and the challenges of new crimes. AGORA International Journal of Juridical Sciences, 1, 28-46.
[19] Predmestnikov, O., Nazarenko, P., & Pershina, K. (2023). Criminal liability for pillage in wartime conditions (Ukrainian realities). Academic Visions, 20, 1-9. doi: 10.5281/zenodo.8002682.
[20] Riekkinen, J. (2019). Electronic evidence in criminal procedure: On the effects of ICT and the development towards the network society on the life-cycle of evidence. Digital Evidence and Electronic Signature Law Review, 16, 6-10.
[21] Rojszczak, M. (2022). E-Evidence cooperation in criminal matters from an EU perspective. Modern Law Review, 85(4), 997-1028. doi: 10.1111/1468-2230.12749.
[22] Sabadin, A. (2021). How to submit an electronic proof to be accepted? Retrieved from https://yur-gazeta. com/publications/practice/sudova-praktika/yak-podati-elektronniy-dokaz-abi-yogo-priynyali.html.
[23] Shepitko, V., & Shepitko, M. (2021). Doctrine of criminalistics and forensic examination: Formation, current state and development in Ukraine. Law of Ukraine, 8, 12-27.
[24] Stefaniv, N. (2022). Judicial practice of the Supreme Court of Ukraine regarding the admissibility of electronic evidence. Retrieved from https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/ supreme/Prezentatsiia_Stefaniv.pdf.
[25] Tosza, S. (2020). All evidence is equal, but electronic evidence is more equal than any other: The relationship between the European Investigation Order and the European Production Order. New Journal of European Criminal Law, 11(2), 161-183. doi: 10.1177/2032284420919802
[26] Wang, B., & Liu, Y. (2019). Collection and judgment of electronic data evidence in criminal cases: From the perspective of investigation and evidence collection by public security organs. Journal of Forensic Science and Medicine, 5(4), 187-194. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_26_19.
[27] Yanovska, O. (2022). The procedure for collecting and recording e-evidence must necessarily involve computer technology specialists. Retrieved from https://radako.com.ua/news/procedura-zboru-ta-fiksaciyi-e- dokaziv-obovyazkovo-maie-vklyuchati-fahivciv-kompyuternih.