ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- слідча діяльність; текстові дані; розуміння матеріалу; компресія тексту; кореляти сприйняття; особистісні фактори
- https://doi.org/10.56215/naia-herald/2.2023.19
- Сторінки 19-29
Експериментальне дослідження присвячено розв’язанню проблеми сприймання та розуміння слідчими Національної поліції України криміналістичної інформації про правопорушення, поданої у формі текстів. Декларовано доцільність формування особистості фахівця-слідчого на засадах компетентнісного підходу, завдяки якому в освітньому процесі усувається суперечність між професіоналізмом особистості та професіоналізмом діяльності. Метою дослідження було встановлення корелятів розуміння (смислоутворення) криміналістичного тексту слідчими в процесі його компресії; особистісних чинників, які опосередковують розуміння слідчим службової інформації в текстовій формі подання. Основу методологічного інструментарію становили метод структурно-функціонального аналізу й емпіричні методи, а також системний, телеологічний та діалектичний підходи, що дали змогу проаналізувати динаміку перетворення текстової інформації та зміни параметрів психічного її відображення в мисленні суб’єкта. У дослідженні встановлено динаміку компресії експериментальних текстів, особливості інтенсивності згортання тексту залежно від часових режимів роботи з ним й індивідуальних особливостей пізнавальних процесів слідчого – сприймання, пам’яті, мислення. Найвищої інтенсивності стискання розгорнутого тексту й виокремлення значущої інформації досягають в умовах вільного часу роботи з текстом. Доведено, що на початковому етапі розуміння текстового повідомлення співвідношення між основними та конкретизаційними елементами інформації є критерієм компетентності, а на завершальному етапі розуміння – інтенсивність формування смислу інформації. Проаналізовано показники інтенсивності згортання тексту й виявлено, що в умовах заданого режиму роботи елімінація елементів тексту відбувається інтенсивніше, ніж в умовах вільного часового режиму. Доведено, що співвідношення між інтенсивністю згортання та рівнем зв’язності тексту має прямі пропорційні зв’язки на всіх етапах компресії. Встановлено, що на процес розуміння суттєво впливають типологічні особливості понятійних та образних компонентів пам’яті й мислення. Сформульовані в статті положення сприятимуть пошуку ефективніших методів професійно-психологічної підготовки майбутніх слідчих і вдосконаленню психологічного супроводу слідчої діяльності
Використані джерела
[1] Akimova, N., & Oleksandrenko, K. (2019). The effect of experience using the Internet on the peculiarities of understanding Internet texts. Psycholinguistics. Series: Psychology, 26(1), 11-37. doi: 10.31470/2309- 1797-2019-26-1-11-36.
[2] Akimova, N., Akimova, A., & Akimova, A. (2022). The specifics of understanding Internet texts in youth. Psycholinguistics, 32(1), 6-29. doi: 10.31470/2309-1797-2022-32-1-6-28.
[3] Androsiuk, V.G. (1980). Psychological features of note-taking of scientific and technical texts. Kyiv: Znanie.
[4] Arndorfer, A., & Charman, S.D. (2022). Assessing the influence of the witness identification credibility assessment method on the credibility-accuracy ratio. Psychology, Public Policy and Law, 28(3), 414-432. doi: 10.1037/law0000348.
[5] Barbero, С. (2022). Philosophy of literature in aesthetics. Croatian Journal of Philosophy, 22(65), 267- 285. doi: 10.52685/cjp.22.65.8.
[6] Carlson, L., Kennedy, J., Zeller, K.A., & Busey, Th. (2022). Describing communication during a forensic investigation using the Pebbles on a Scale metaphor. Forensic Science International: Synergy, 4, article number 100199. doi: 10.1016/j.fsisyn.2021.100199.
[7] Chepeleva N.V. (2015). The text and the reader: A guide. Zhytomyr: Publication of ZhDU named after I. Franka.
[8] Chomsky, N. (2015). Aspects of the theory of syntax, 50th anniversary edition. Cambridge: Massachusetts Institute of Technology Press.
[9] Chopin, J., Beauregard, E., & Real, K. (2021). Criminal mobility and motiveless homicide: An investigative approach. Journal of Police and Criminal Psychology, 36(4), 716-728. doi: 10.1007/s11896-021-09458-7.
[10] Eldridge, H. (2019). Juror comprehension of forensic expert testimony: A literature review and gap analysis. Forensic Science International: Synergy, 1, 24-34. doi: 10.1016/j.fsisyn.2019.03.001.
[11] Heina, O.V. (2022). Compression of a scientific text from a major as the formation of professional foreign language communicative competence of foreign students. Scientific notes of the National University “Ostroh Academy”: Series “Philology”, 13(81), 188-192.
[12] Howes, L.M. (2017). “Sometimes I give up on the report and ring the scientist”: Bridging the gap between what forensic scientists write and what police investigators read. Policing and Society, 27(5), 541-559. doi: 10.1080/10439463.2015.1089870.
[13] Hudachek, L., & Quigley-McBride, A. (2022). Juror perceptions of opposing expert forensic psychologists: Preexisting attitudes, confirmation bias, and belief perseverance. Psychology, Public Policy, and Law, 28(2), 213-225. doi: 10.1037/law0000334.
[14] Khizhnyak, I., & Lyashov, N. (2019). Analysis of the problem of perception and understanding of literary works by philology students. Psycholinguistics. Series: Psychology, 26(1), 363-384. doi: 10.31470/2309- 1797-2019-26-1-363-384.
[15] Kisil, L.M. (2021). Referencing a scientific text from a specialty as a component of professional speech training for foreign students of technical institutions of higher education. Scientific Journal of M.P. Drahomanov NPU, 80(1), 129-133. doi: 10.31392/NPU-nc.series5.2021.80.1.26.
[16] Miroshnychenko, I.G. (2019). Concise text in the mass media discourse of the Ukrainian-speaking segment of the Internet. Scientific Notes of the National University “Ostroh Academy”: Series “Philology”, 5(73), 46-49. doi: 10.25264/2519-2558-2019-5(73)-46-49.
[17] Molyako, V.O. (2019). Futurological methodology of H.S. Kostyuk in the study of mental activity. Actual Problems of Psychology. Psychology of Creativity, 12(25), 6-15.
[18] Monckton-Smith, J., Adams, T., Adam, H., & Webb, J. (2022). Introducing forensic and criminal investigation. New-York: SAGE Publications LTD.
[19] Panchenko, O.I. (2022). Modern understanding of condensed text. Scholarly Notes of TNU named after VI Vernadskyi. Series “Philology”. Journalism, 33(72), 226-231. doi: 10.32782/2710-4656/2022.5.1/38.
[20] Portnytska, N.F., Grechuha, I.A., Lytvinchuk, A.I., Mozharovska, T.V., & Khomenko, N.V. (2016). Practicum in general psychology: Workbook methodical recommendations for laboratory classes from the course “Practicum in General Psychology” compilers. Zhytomyr: Department of ZhDU named after I. Franka.
[21] Questionnaire determination of types of thinking and level of creativity. (2022). Retrieved from http://ni.biz.ua/11/11_8/11_87772_instruktsiya.html.
[22] Schiliro, F., Beheshti, A., & Moustafa, N. (2021). A novel cognitive computing technique using convolutional networks for automating the criminal investigation process in policing proceedings of the 2020. In Advances in intelligent systems and computing (pp. 528-539). Heidelberg: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-55180-3_39.
[23] Slobin, D. (2017). Afterword. Typologies and language use: Cognitive foundations of language structure and use. In Motion and space across languages. Theory and applications (pp. 419-446). Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. doi: 10.1075/hcp.59.17slo.
[24] Snook, B., Fahmy, W., Fallon, L., Lively, Ch.J., Luther, K., Meisner, Ch.A., Barron, T., & House, J.C. (2020). Problems of the “instrumental” approach to investigative interrogation: A critical analysis of the Royal Canadian Mounted Police (RCMP) staged interrogation model. Psychology, Public Policy, and Law, 26(3), 261-273. doi: 10.1037/law0000245.
[25] Spellman, B.A., Bieber, P., & Eldridge, H. (2022). Challenges to reasoning in forensic science decisions. Forensic Science International: Synergy, 4, article number 100200. doi: 10.1016/j.fsisyn.2021.100200.
[26] Tereshchenko, L., & Gladyo, S. (2022). Falsity of a written text: Ways of its determination. Psycholinguistics, 31(2), 116-137. doi: 10.31470/2309-1797-2022-31-2-116-136.