ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- цифровізація, забезпечення прав людини, національна безпека, кібернетична безпека, кібератака, безпека й оборона, агресія
- https://doi.org/10.56215/01211214.46
- Сторінки 46-52
Мета статті – на підставі дослідження наукових поглядів, нормативних документів у сфері національної безпеки, забезпечення прав людини, а також цифровізації країни визначити основні напрями державної політики забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах цифровізації. Для реалізації цієї мети поставлено такі завдання: навести аргументи щодо актуальності обраної теми для дослідження; схарактеризувати зміст визначених напрямів; обґрунтувати важливість забезпечення державної безпеки та прав людини в умовах цифровізації; визначити взаємозв’язок інформаційної та кібернетичної безпеки на декількох рівнях – безпека особи, суспільства й держави. Методологічне підґрунтя наукової статті становить цілісна й узгоджена система методів, що дала змогу належно проаналізувати предмет дослідження, зокрема використано наукові методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції. Теоретичним підґрунтям цієї публікації стали праці вітчизняних вчених стосовно забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах розвитку цифровізації, а також виступи державних посадових осіб на спеціальних заходах, присвячених обраній тематиці. Наукова новизна публікації полягає в тому, що на підставі здійсненого аналізу ми виокремили два напрями забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах розвитку цифровізації: 1) забезпечення інформаційної безпеки як складової національної безпеки в умовах цифровізації; 2) впровадження цифрової трансформації Збройних сил і забезпечення інформаційної безпеки. Водночас обґрунтовано, що таких напрямів можна визначити більше, однак, з огляду на обмежений обсяг дослідження, інші напрями стануть предметом подальших наукових пошуків. Висновки. Доведено, що інформаційну безпеку слід розглядати одночасно з кібернетичною. Їх симбіоз може бути представлено на трьох рівнях: безпека держави, безпека суспільства, безпека особи. У статті акцентовано, що слід поставити на найвищий щабель інформаційну й кібернетичну безпеку особи: її забезпечення стане підґрунтям для інформаційної безпеки суспільства та держави загалом. Обґрунтовано, що забезпечення кібербезпеки переходить на новий рівень – загальнодержавний, а також із цивільної сфери – в оборонну
Використані джерела
[1] Безпека країни. “Всеукраїнський Форум: Україна 30”. URL: https://ukraine30.com/national_ security.
[2] Бугуцький П. П. Теоретичні основи становлення і розвитку права національної безпеки України: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2020. 40 с.
[3] Доронін І. М. Цифровий розвиток та національна безпека у контексті правових проблем. Інформація і право. 2019. Вип. 1. № 28. С. 29–36. doi: 10.37750/2616-6798.2019.1(28).221305.
[4] Доронін І. М. Національна безпека України в інформаційну епоху: теоретико-правове дослідження: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2020. 39 с.
[5] Досенко С. Д., Шевченко Т. О. Права та свободи людини і громадянина як елемент системи забезпечення національної безпеки. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2021. № 29. С. 127–133. doi: 10.5281/zenodo.563641.
[6] Дроботов С. А. Конституційно-правове забезпечення національної безпеки в україні. Юридична наука. 2020. Вип. 2. № 12. С. 24–29. doi: 10.15587/2523-4153.2020.210858.
[7] Федоров М. Україна – перша держава світу, в якій цифрові паспорти у смартфоні стали повними юридичними аналогами звичайних документів. URL: https://thedigital.gov.ua/news/ mikhaylo-fedorov-ukraina-pershaderzhava-svitu-v-yakiy-tsifrovi-pasporti-u-smartfoni-stali-povnimi-yuridichnimi-analogami-zvichaynikh-dokumentiv.
[8] Інформація щодо витоку персональних даних громадян із цифрового державного сервісу додатку “Дія” не підтвердилася. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/informaciya-shchodovitoku-personalnih-danih-gromadyan-iz-cifrovogo-derzhavnogo-servisu-dodatku-diya-ne-pidtverdilasyanacpoliciya.
[9] Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text.
[10] Кубецька О., Остапенко Т., Палешко Я. Умови забезпечення національної безпеки держави. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 2. С. 321–327. doi: 10.31733/2078-3566-2020-2-321-327.
[11] Про кібернетичну безпеку України: проект Закону України від 4 черв. 2013 р. № 2207а. URL: https://ips.ligazakon.net/document/JG1PBA0A.
[12] Пищуліна О. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. URL: https:// razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitalization.pdf.
[13] Смолянюк В. Ф. Системні засади національної безпеки України. Вісник Національного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”. 2018. Вип. 2. № 37. С. 107–126.
[14] У 2017 році “Укрпошта” зазнала 100-мільйонних збитків через вірус Petya. URL: https://www. epravda.com.ua/news/2018/04/24/636312/.
[15] Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року “Про Стратегічний оборонний бюлетень України”: Указ Президента України від 17 верес. 2021 р. № 473/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4732021-40121.
[16] Володимир Зеленський відкрив Всеукраїнський Форум “Україна 30. Безпека країни”. URL: https://drive.google.com/drive/u/1/folders/14shchqt3g6PfIUIvWhzCi9FmULvwIWw8.
[17] Як Україна протидіє дезінформації: підсумки третьої сесії Всеукраїнського Форуму “Україна 30. URL: https://docs.google.com/document/d/100og15keak3HWfGAiNA2egRXU3R16xpjxsn6eKm QIN8/edit.
[18] Збитки від атаки вірусу Petya. A у світі сягають 8 мільярдів доларів – експерт. URL: https://www. unian.ua/science/2003241-zbitki-vid-ataki-virusu-petyaa-syagayut-8-milyardiv-dolarivekspert.html.