Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Мета статті – висвітлити сутність права людини на таємницю телефонних розмов і його реалізацію в Україні; визначити способи захисту цього права. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять методи та прийоми наукового пізнання. Зокрема, формально-логічний метод було застосовано для встановлення сутності поняття права людини на таємницю телефонних розмов в Україні. Методи аналізу та синтезу надали можливість конструювати власні визначення та інші теоретичні побудови. Для формулювання поняття “право людини на таємницю телефонних розмов в Україні” було застосовано формально-юридичний метод. Наукова новизна публікації полягає у формулюванні низки нових концептуальних положень і висновків стосовно розуміння права людини на таємницю телефонних розмов, реалізації цього права в Україні, визначенні шляхів його захисту. Висновки. Право людини на таємницю телефонних розмов – основоположне (фундаментальне), невід’ємне право кожної фізичної особи (громадянина, іноземця, особи без громадянства, біженця), яке належить до громадянських (особистих) прав у системі прав і свобод людини й громадянина. Право людини на таємницю телефонних розмов в Україні – гарантована Конституцією України й іншими міжнародними документами в галузі прав людини можливість фізичної особи обмінюватися інформацією голосом у реальному часі з використанням телекомунікаційних мереж зі збереженням таємниці (конфіденційності) таких розмов, тобто без втручання в цей процес третіх осіб – персоналу оператора, провайдера телекомунікацій та спеціальних підрозділів правоохоронних органів держави, на які покладено функцію проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Однак це право не є абсолютним, адже воно може обмежуватися у виняткових, встановлених судом випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. З огляду на реалії сьогодення, право людини на таємницю телефонних розмов в Україні може бути порушено різними способами, зокрема: шляхом викладення телефонних розмов у мережі Інтернет без згоди особи; отримання працівниками правоохоронних органів відомостей від операторів мобільного зв’язку з подальшим їх переданням стороннім особам тощо. Найефективнішим, на нашу думку, способом захисту порушеного конституційного права людини на таємницю телефонних розмов є судовий захист. Крім того, кожен має право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини