Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Актуальність дослідження зумовлена серйозною загрозою незаконного обігу зброї, здійснюваного організованими групами та злочинними організаціями, для громадської й національної безпеки в умовах воєнного стану та необхідністю скоординованої міжвідомчої та міжнародної протидії цьому явищу. Метою дослідження був аналіз особливостей взаємодії Національної поліції України з іншими суб’єктами боротьби з незаконним обігом зброї та визначення шляхів підвищення ефективності такої співпраці. Методологічну основу становили системний, формально-юридичний, узагальнювальний, логіко-аналітичний і системно-структурний методи. Дослідження надало можливість визначити місце Національної поліції України в системі суб’єктів перешкоджання незаконному обігу зброї та схарактеризувати основні форми співпраці з іншими органами. Встановлено, що ключове значення мають інформаційний обмін, координація спільних заходів, аналітична діяльність і міжнародне співробітництво. Виявлено проблеми, пов’язані з недостатньою координацією, недосконалістю інформаційного забезпечення, окремими прогалинами правового регулювання та ресурсними обмеженнями. Результати дослідження засвідчили, що протидія незаконному обігу зброї потребує не лише ефективної діяльності Національної поліції, а й належно організованої системи взаємодії з іншими компетентними органами. Важливим чинником підвищення результативності такої співпраці стало створення узгодженого механізму обміну інформацією, оперативного реагування та координації дій між усіма учасниками протидії. Узагальнення окремих міжнародних практик свідчить про доцільність подальшого розвитку міжнародного партнерства, зокрема через спільні операції, обмін інформацією та співпрацю з правоохоронними структурами інших країн. Практична значущість результатів полягає в можливості їх використання для вдосконалення законодавства, організації взаємодії правоохоронних органів і підвищення ефективності перешкоджання незаконному обігу зброї