Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Метою дослідження було обґрунтування правової природи матеріалів і висновків аналітика блокчейн-систем, визначення критеріїв їх процесуальної оцінки й узагальнення підходів до використання в кримінальному провадженні. Методологічний дизайн дослідження ґрунтувався на поєднанні аналізу наукової літератури, формально-юридичного, порівняльно-правового методів, аналізу судової практики та концептуального моделювання. У дослідженні з’ясовано правову природу матеріалів і висновків аналітика блокчейн-систем як самостійних результатів застосування спеціальних знань, сформованих унаслідок професійної аналітичної обробки даних розподілених реєстрів. Виокремлено відмінності між матеріалами та висновком аналітика блокчейн-систем за їхньою правовою природою, змістом, функціональним призначенням і місцем у процесі доказування, а також обґрунтовано їх відмежування від висновку судового експерта та консультації спеціаліста. Встановлено, що процесуальна оцінка матеріалів і висновків аналітика має здійснюватися на основі класичних критеріїв належності, допустимості та достовірності з урахуванням особливостей їх формування, а не технічних характеристик блокчейн-технології. Доведено, що критеріями належності є зв’язок результатів блокчейн-аналітики з предметом доказування, допустимості – законність отримання вихідних даних, прозорість аналітичної методики та можливість її незалежної перевірки, а достовірності – відтворюваність результатів, перевірюваність евристичних моделей, прозорість алгоритмів і наукова обґрунтованість сформульованих висновків. Розроблено концептуальну модель комплексної процесуальної оцінки матеріалів і висновків аналітика блокчейн-систем, яка охоплює три взаємопов’язані етапи: оцінку джерела доказової інформації, оцінку методології блокчейн-аналізу та оцінку результатів аналітичної діяльності. Отримані результати можуть бути використані слідчими, прокурорами, адвокатами, судовими експертами й аналітиками блокчейн-систем під час оцінювання матеріалів блокчейн-аналітики, окреслення їх доказового значення та забезпечення єдиних підходів до використання такої доказової інформації в кримінальному провадженні