uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 24.04.2026,
  • Доопрацьовано 20.08.2026,
  • Прийнято 29.09.2026
  • Опубліковано 02.10.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 31, № 3, 2026
  • когнітивні упередження; соціальна інженерія; цифрова грамотність; генеративний штучний інтелект; дезінформація; віктимізація
  • https://doi.org/10.63341/naia-herald/3.2026.96
  • Сторінки 96-111

Цифровізація, поширення онлайн-взаємодії та генеративного штучного інтелекту створюють нові можливості для шахрайства, підвищуючи значення критичного мислення, оцінки достовірності інформації та здатності протидіяти маніпуляціям. Метою роботи було дослідження впливу критичного мислення на вразливість особи до шахрайства шляхом системного аналізу сучасної наукової літератури та зіставлення отриманих результатів із фактичними обставинами, встановленими у вироках судів України. Дослідження виконано із застосуванням методів аналізу, синтезу, контент-аналізу, порівняльного аналізу й узагальнення. Результати аналізу наукових джерел засвідчили, що надмірна впевненість, когнітивні упередження, низький рівень цифрової грамотності, недостатня здатність критично оцінювати інформацію та особливості цифрового інформаційного середовища є ключовими чинниками вразливості до шахрайства. Емоційний вплив здатний посилювати таку вразливість через страх, довіру, очікування вигоди або відчуття терміновості. Застосування штучного інтелекту ускладнює розпізнавання маніпуляції, а отже, знижується здатність критично оцінювати маніпулятивний контент. Визначено, що окремі механізми впливу можуть застосовувати комбіновано в межах однієї шахрайської схеми, поєднуючи когнітивні, соціальні, емоційні та цифрові чинники вразливості. Додатково проаналізовано судові вироки України, описова частина яких містить встановлені судом фактичні обставини застосування психологічних, комунікативних і цифрових механізмів впливу на потерпілих. Порівняння цих обставин із результатами наукових досліджень продемонструвало високий рівень узгодженості між теоретично описаними чинниками вразливості та реальними механізмами шахрайства, зокрема щодо сучасних випадків використання генеративного штучного інтелекту. Отримані результати можуть бути застосовані для розроблення заходів профілактики шахрайства та спрямовані на розвиток критичного мислення, цифрової грамотності й підвищення стійкості потенційних жертв до маніпулятивних впливів

Використані джерела

  1. Ackerley, M., Morrison, B., Ingrey, K., Wiggins, M., Bayl-Smith, P., & Morrison, N. (2022). Errors, irregularities, and misdirection: Cue utilisation and cognitive reflection in the diagnosis of phishing emails. Australasian Journal of Information Systems, 26. doi: 10.3127/ajis.v26i0.3615.
  2. Alexander, R.G., Macknik, S.L., & Martinez-Conde, S. (2022). What the neuroscience and psychology of magic reveal about misinformation. Publications, 10(4), article number 33. doi: 10.3390/publications10040033.
  3. Balakrishnan, V., Ahhmed, U., & Basheer, F. (2025). Personal, environmental and behavioral predictors associated with online fraud victimization among adults. PLoS ONE, 20(1), article number e0317232. doi: 10.1371/journal.pone.0317232.
  4. Bonicalzi, S., De Caro, M., & Giovanola, B. (2023). Artificial intelligence and autonomy: On the ethical dimension of recommender systems. Topoi, 42, 819-832. doi: 10.1007/s11245-023-09922-5.
  5. Bragazzi, N.L., & Garbarino, S. (2024). Understanding and combating misinformation: An evolutionary perspective. JMIR Infodemiology, 4, article number e65521. doi: 10.2196/65521.
  6. Danry, V., Pataranutaporn, P., Groh, M., & Epstein, Z. (2025). Deceptive explanations by large language models lead people to change their beliefs about misinformation more often than honest explanations. In CHI’25: Proceedings of the 2025 CHI conference on human factors in computing systems (pp. 1-31). New York: Association for Computing Machinery. doi: 10.1145/3706598.3713408.
  7. Faragó, L., Krekó, P., & Orosz, G. (2023). Hungarian, lazy, and biased: The role of analytic thinking and partisanship in fake news discernment on a Hungarian representative sample. Scientific Reports, 13, article number 178. doi: 10.1038/s41598-022-26724-8.
  8. Fuentes Gómez Calcerrada, J.L., & Valero Berzosa, J. (2023). New digital virtues or virtues for the digital context. Do we need a new model of character education? Revista Española de Pedagogia, 81(284), 123-141. doi: 10.22550/rep81-1-2023-07.
  9. Gil Ruiz, P. (2024). Gamification as a methodology to enhance analytical and sustainable engagement on social media. Discover Education, 3, article number 4. doi: 10.1007/s44217-023-00074-7.
  10. Golden, B. (2025). Critiquing critical thinking. In Critical thinking for global citizenship education (pp. 27-47). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-031-89642-2_2.
  11. Hameleers, M., van der Meer, T.G.L.A., & Dobber, T. (2024). Distorting the truth versus blatant lies: The effects of different degrees of deception in domestic and foreign political deepfakes. Computers in Human Behavior, 152, article number 108096. doi: 10.1016/j.chb.2023.108096.
  12. Hubeny, T.J., Nahon, L.S., Ng, N.L., & Gawronski, B. (2026). Who falls for misinformation and why? Personality and Social Psychology Bulletin, 52(7), 1866-1883. doi: 10.1177/01461672251328800.
  13. Lau, J.Y.F. (2024). Revisiting the origin of critical thinking. Educational Philosophy and Theory, 56(7), 724-733. doi: 10.1080/00131857.2024.2320199.
  14. Lemaire, M., Ye, S., Le Stanc, L., Borst, G., & Cassotti, M. (2025). The development of media truth discernment and fake news detection is related to the development of reasoning during adolescence. Scientific Reports, 15, article number 6854. doi: 10.1038/s41598-025-90427-z.
  15. Lupetti, M.L., & Van Mechelen, M. (2022). Promoting children’s critical thinking towards robotics through robot deception. In HRI ‘22: Proceedings of the 2022 ACM/IEEE international conference on human-robot interaction (pp. 588-597). Sapporo: IEEE. doi: 10.1109/hri53351.2022.9889511.
  16. Lupton, D., & Bailey-Charteris, B. (2026). ‘You can’t put the cat back in the bag once it’s out’: Australians’ understandings, practices and imaginaries concerning generative AI. Big Data & Society, 13(2). doi: 10.1177/20539517261442430.
  17. Newman, E.J., & Schwarz, N. (2024). Misinformed by images: How images influence perceptions of truth and what can be done about it. Current Opinion in Psychology, 56, article number 101778. doi: 10.1016/j.copsyc.2023.101778.
  18. Paddhariya, D., Bhatlawande, P., Tarte, V., Das, C., & Ajalkar, D. (2025). VR cybercrime scene investigation lab. EPJ Web of Conferences, 341, article number 01026. doi: 10.1051/epjconf/202534101026.
  19. Pehlivanoglu, D., Zhu, M., Zhen, J., Gagnon-Roberge, A.A., Kern, R.K., Woodard, D., Cahill, B.S., & Ebner, N.C. (2026). Is this real? Susceptibility to deepfakes in machines and humans. Cognitive Research: Principles and Implications, 11, article number 3. doi: 10.1186/s41235-025-00700-y.
  20. Pietarinen, A.-V., & Shi, S. (2026). Manipulation and deception in generative AI-mediated education: Preserving epistemic agency, critical thinking, and creativity. Postdigital Science and Education. doi: 10.1007/s42438-026-00644-6.
  21. Tabak, B.M., Cardoso, D.H., & Silva, C.C. (2025). Assessing the drivers of financial vulnerability and fraud in Brazil: The critical role of financial planning over literacy. Sustainability, 17(20), article number 9219. doi: 10.3390/su17209219.
  22. Torres, F., Moura Santos, A., Elias, A., Teixeira, M.C., & Montemor, F. (2022). Tackling perception and deception in STEM: A critical thinking skill for early-career development. In SEFI 2022: 50th annual conference of the European Society for Engineering Education (pp. 2216-2219). Barcelona: European Society for Engineering Education (SEFI). doi: 10.5821/conference-9788412322262.1334.
  23. Unified State Register of Court Decisions. (n.d.). Retrieved from https://reyestr.court.gov.ua/.
  24. Veerasamy, N., Khan, Z., & Badenhorst, D. (2024). Examining misinformation and deep fakes. In Proceedings of the 25th European conference on knowledge management (pp. 870-877). Reading: Academic Conferences and Publishing International Limited. doi: 10.34190/eckm.25.1.2715.
  25. Zemla, J.C. (2025). Increased reliance on heuristic thinking in mild cognitive impairment. Aging, Neuropsychology, and Cognition, 32(3), 360-375. doi: 10.1080/13825585.2024.2405506.