Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення аналітичної обґрунтованості, об’єктивності та послідовності оцінювання безпекового середовища в діяльності Національної поліції України в умовах динамічних змін криміногенної ситуації. Підходи до визначення порогових значень індикаторів ризику, зокрема ґрунтовані на використанні медіани, не забезпечували належного врахування варіативності статистичних даних, що обмежувало їх чутливість до змін у часових рядах і знижувало ефективність управлінських рішень. Метою статті стало розроблення методологічної моделі визначення нормальних і критичних рівнів ризику в діяльності Національної поліції України на основі використання середнього арифметичного значення та стандартного відхилення. У межах дослідження запропоновано модель оцінювання ризиків, що передбачало визначення нормального статистичного діапазону значень індикаторів і встановлення порогових значень для ідентифікації рівнів ризику. На цій підставі сформовано підхід до класифікації рівнів ризику (стабільний, підвищений, надзвичайний), який ґрунтувався на інтерпретації відхилень показників від середнього значення і дав змогу формалізувати межі переходу від нормального до кризового стану безпекового середовища. Унаслідок застосування моделі було визначено кількісні межі нормального функціонування індикаторів і порогові значення підвищеного та надзвичайного рівнів ризику, що забезпечувало можливість об’єктивного порівняння їх динаміки в часі. Апробація моделі на прикладі індикатора тяжких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками засвідчила її чутливість до змін статистичних рядів і придатність для раннього виявлення негативних тенденцій. Запропонований підхід характеризувався відтворюваністю результатів і знижував залежність оцінювання від суб’єктивних експертних суджень, що підвищувало обґрунтованість управлінських рішень у сфері публічної безпеки. Отримані результати може бути використано в системі інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Національної поліції України для моніторингу ризиків, своєчасного реагування на їх підвищення та оптимізації розподілу ресурсів