Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

За сучасних умов злочинність набуває нових транснаціональних характеристик та потребує адаптації до інноваційних прийомів розслідування злочинів. Ця специфіка актуалізує необхідність створення спільних слідчих груп. Актуальність теми обумовлено тенденцією вдосконалення функціонування однієї з форм міжнародного співробітництва в кримінальному провадженні – спільної слідчої групи. Мета статті полягала у вирішенні ключових питань розслідування злочинів спільними слідчими групами та демонстрації їх місця в правоохоронній діяльності. Пріоритетними методами у дослідженні стали порівняльно-правовий (компаративістський), формально-правовий, кейс-стаді, термінологічний, юридичної герменевтики, а також інші загальні методи пізнання, зокрема, індукції й дедукції, прогнозування й абстрагування, аналізу й синтезу. Під час вирішення завдань кримінального провадження за фактами розслідування міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру відбувається взаємодія компетентних органів держав в різних формах міжнародного співробітництва. Для досягнення завдань досудового розслідування злочинів має зростати усвідомлення необхідності прогресивних інструментів посиленої поліцейської та судової співпраці. Досліджено завдання компетентних органів різних держав при спільному розслідуванні злочинів міжнародного характеру та міжнародних злочинів. Доведено, що забезпечення правопорядку у сфері розслідування транснаціональної злочинності безпосередньо залежить від функціонування особливої форми міжнародного співробітництва – створення спільних слідчих груп. Рекомендовано зосередити увагу на особливості проведення слідчих процесуальних дій, застосування тактичних прийомів з урахуванням криміналістичних інновацій та алгоритмів використання спільних методик під час розслідування злочинів в національному та міжнародному вимірах