Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Корупційна злочинність є чинником, який перешкоджає розвитку громадянського суспільства, підриває демократичні цінності, сприяє правовому нігілізму та поширенню інших видів кримінальних правопорушень. Тому дієва протидія корупційним злочинам, зокрема, їх ефективне виявлення, є запорукою сталого розвитку держави, забезпечення її безпеки, що стає особливо актуальним у разі необхідності відстоювати суверенітет, відбиваючи зовнішню збройну агресію. Мета статті полягала у визначенні сучасного стану системи інституціональних, соціальних та інформаційно-аналітичних засобів виявлення корупційних кримінальних правопорушень, виявлення проблем у цій сфері та розробці шляхів їх вирішення. Методологія включала використання логіко-юридичного та системно-структурного методів, за допомогою яких було проаналізовано положення низки законів, підзаконних нормативно-правових актів, а також практику їх реалізації. Крім того використовувався метод експертних оцінок, результати якого було аналізовано у купі з висновками останніх наукових досліджень в галузі оперативно-розшукової, кримінальної процесуальної, розвідувальної та контррозвідувальної діяльності. За результатами дослідження було запропоновано кроки з вдосконалення правового регулювання системи засобів виявлення корупційних кримінальних правопорушень. До числа таких кроків віднесено: надання оперативним підрозділам широкого спектру повноважень та інструментів з одержання первинної інформації, що можуть використовуватися до моменту заведення оперативно-розшукової справи; нормативне визначення можливостей оперативних підрозділів із залучення конфідентів з числа працівників підприємств, установ, організацій з корупційними ризиками для оперативного обслуговування цих об’єктів (з метою виявлення корупційних злочинів); встановлення переліку та змісту дій до яких можуть вдатися зазначені конфіденти для збирання необхідної інформації; унормування оплати праці конфідентів на рівні з винагородою, що передбачена законом для викривачів. Практична значущість роботи полягає у можливості використання її результатів для вдосконалення чинного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів щодо протидії злочинності та запобігання корупції