uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 30, № 3, 2025

  • Визнання особи недієздатною та призначення опікуна: стандарти процедурної справедливості в рішенні ЄСПЛ

  • Отримано 28.05.2025,
  • Доопрацьовано 27.08.2025,
  • Прийнято 29.09.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 30, № 3, 2025
  • правосубʼєктність; дієздатність; захист прав людини; міжнародні стандарти; судова практика; інвалідність
  • https://doi.org/10.63341/naia-herald/3.2025.43
  • Сторінки 43-59

Метою дослідження були встановлення та систематизація основних стандартів процедурної справедливості, розроблені в практиці Європейського суду з прав людини стосовно процедур обмеження дієздатності й опікунства, з подальшим аналізом особливостей їх упровадження в національні правові системи європейських держав. Дослідження здійснено із застосуванням комплексного методологічного підходу, який поєднав системний метод для аналізу взаємозвʼязків між елементами процедурної справедливості, порівняльно-правовий метод для зіставлення підходів різних європейських правових систем, метод аналізу судової практики для систематизації ключових рішень і структурно-функціональний аналіз для дослідження функціонування моделей опікунства. За результатами систематизації судової практики виокремлено пʼять фундаментальних стандартів процедурної справедливості: обовʼязковість забезпечення особистої участі або належного представництва особи в судових процедурах, застосування індивідуального підходу до оцінювання дієздатності та забезпечення пропорційності заходів обмеження, гарантування періодичного перегляду рішень про обмеження дієздатності, урахування волі та преференцій особи під час прийняття рішень, забезпечення незалежної правової допомоги. Порівняльний аналіз імплементації стандартів у трьох досліджуваних країнах виявив істотні відмінності: прогресивну систему Betreuung в Німеччині з підтримкою без позбавлення прав, систему підтримки в прийнятті рішень у Фінляндії без передачі прав й обмежену відповідність українського законодавства європейським вимогам через відсутність обовʼязкової особистої участі особи в судових засіданнях і механізмів періодичного перегляду рішень. Практична значущість дослідження полягає у створенні методологічної основи для оцінювання ефективності національних правових систем і розробленні практичних рекомендацій для законодавчих реформ у сфері опікунства й недієздатності. Результати дослідження можуть використовувати судові органи, законодавці та правозахисні організації для вдосконалення процедурних гарантій та переходу від традиційних моделей повного опікунства до сучасних механізмів підтримки в прийнятті рішень, що відповідає принципам поваги до людської гідності й автономії осіб з інвалідністю

Використані джерела

[1] Bandura, R., & Raynai, P. (2023). Investing in mental health will be critical for Ukraineʼs economic future. Retrieved from https://csis.org/analysis/investing-mental-health-will-be-critical-ukraines-economic-future.

[2] Bodio, J. (2021). Guardian appointed for a disabled person and guardian appointed for a partially incapacitated person. Studia Iuridica Lublinensia, 30(4), 49-75.

[3] Borovska, I.A. (2020). On the issue of consideration of cases on recognition of an individual as incapacitated in the context of reforming the civil procedural legislation of Ukraine. Bulletin of Zaporizhzhia National University. Legal Sciences, 2, 38-44. doi: 10.26661/2616-9444-2020-2-05.

[4] Boyle, S., & Walsh, T. (2020). Procedural fairness in mental health review tribunals: The views of patient advocates. Psychiatry, Psychology, and Law, 28(2), 163-184. doi: 10.1080/13218719.2020.1767715.

[5] Cerekja, B., & Mucollari, O. (2024). Right to a fair trial under Article 6 of the ECHR: The balance between efficiency and fairness in European criminal law. Social & Legal Studies, 7(4), 146-156. doi: 10.32518/sals4.2024.146.

[6] Ciliberti, R. (2024). The ethical and legal protection of the vulnerable individual: Current status and prospects for the application of the guardianship institution in Italy. Medicina Historica, 8(1), article number e2024006.

[7] Craigie, J., Bach, M., Gurbai, S., Kanter, A., Kim, S.Y.H., Lewis, O., & Morgan, G. (2019). Legal capacity, mental capacity and supported decision-making: Report from l Journal of Law and Psychiatry, 62, 160-168. doi: 10.1016/j.ijlp.2018.09.006.

[8] Degener, T. (2016). Disability in a human rights context. Laws, 5(3), article number 35. doi: 10.3390/laws5030035.

[9] Disability Nottinghamshire. (2020). Social model vs medical model of disability. Retrieved from https://www.disabilitynottinghamshire.org.uk/index.php/about/social-model-vs-medical-model-of-disability/.

[10] Dombrovska, A., Marchenko, V., & Kilimnik, I. (2022). The right to make a decision: Human rights of patients with mental disabilities. Public Administration and Law Review, 3(11), 81-88. doi: 10.36690/2674-5216-2022-3-81.

[11] Fiala-Butora, J. (2024). The influence of the convention on the rights of persons with disabilities on the European court of human rights in the area of mental health law: Divergence and unexplored potential. International Journal of Law and Psychiatry, 94, article number 101965. doi: 10.1016/j.ijlp.2024.101965.

[12] Goss, R. (2023). The disappearing “minimum rights” of Article 6 ECHR: The unfortunate legacy of Ibrahim and Beuze. Human Rights Law Review, 23(4), article number ngad024. doi: 10.1093/hrlr/ngad024.

[13] Human Rights Law Centre. (2024). Incapacity, inhuman or degrading treatment, and the right of mentally ill persons to access the courts. Retrieved from https://www.hrlc.org.au/case-summaries/incapacity-inhuman-or-degrading-treatment-and-the-right-of-mentally-ill-persons-to-access-the-courts/.

[14] Inclusion Europe. (2022). Legal capacity. Retrieved from http://www.inclusion-europe.eu/legal-capacity/.

[15] Jager, F., Boyle, S., & Peron, A. (2024). Professional values and mental health tribunals: How healthcare professionalsʼ and lawyersʼ views are shaped by values, and how this might impede reform. Issues in Mental Health Nursing, 45(7), 695-705. doi: 10.1080/01612840.2024.2346601.

[16] Jovičić, S. (2021). ECHR v. UNCRPD: Ending restrictions on voting rights of persons with disabilities. ERA Forum, 22(3), 699-715. doi: 10.1007/s12027-021-00692-4.

[17] Kaluzhna, O., & Shevchuk, M. (2022). Unconditional grounds for challenges to judges in criminal proceedings of Ukraine and ECtHR standards. Access to Justice in Eastern Europe, 2(14), 46-82. doi: 10.33327/AJEE-18-5.1-a000110.

[18] Karjalainen, K. (2022). Strengthening the right to personal autonomy and protection of vulnerable adults: From human rights to domestic and european legislation on voluntary measures. In K. Karjalainen, Tornberg & A. Pursiainen (Eds.), International actors and the formation of laws (pp. 75-94). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-98351-2_4.

[19] Keene, A.R., Kane, N.B., Kim, S.Y.H., & Owen, G.S. (2023). Mental capacity – why look for a paradigm shift? Medical Law Review, 31(3), 340-357. doi: 10.1093/medlaw/fwac052.

[20] Leloup, M. (2021). Who safeguards the guardians? A subjective right of judges to their independence under Article 6(1) ECHR. European Constitutional Law Review, 17(3), 432-461. doi: 10.1017/S1574019621000328.

[21] Martino, G.D. (2019). Protection of incapacitated persons: Evolution of law and fundamental rights. International Constitutional Law Journal, 7(2), 365-389. doi: 10.22364/iscflul.7.2.29.

[22] Melamed, Y., Doron, I., & Shnitt, D. (2007). Guardianship of people with mental disorders. Social Science & Medicine, 65(6), 1118-1123. doi: 10.1016/j.socscimed.2007.04.040.

[23] Mental Disability Advocacy Center. (2008). Europeʼs highest human rights court holds that Russia violated rights of man with mental health disabilities. Retrieved from https://surl.lt/urxuux.

[24] Ministry of Health of Ukraine. (2018). Mental health system transformation in Ukraine: improving mental health services and bringing mental health care in line with international standards. Retrieved from https://moz.gov.ua/en/mental-health-system-transformation-in-ukraine-improving-mental-health-services-and-bringing-mental-health-care-in-line-with-international-standards.

[25] Näkki, K., Maki-Petäjä-Leinonen, A., Ervasti, K., & Solje, E. (2024). Evaluating the need for legal guardianship in people with dementia: Gaining insight into professionalsʼ assessment criteria. International Journal of Law, Policy and the Family, 38(1), article number ebae005. doi: 10.1093/lawfam/ebae005.

[26] Popovych, I.M. (2020). Forensic examination as a source of evidence in individual proceedings. Scientific Bulletin of the Dnipro State University of Internal Affairs, 3, 200-207. doi: 10.31733/2078-3566-2020-3-200-207.

[27] Scholten, M. (2025). Mental capacity and supported decision-making. In Ethics in psychiatry (pp. 27-51). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-94-024-2274-0_3.

[28] Seleznova, V., Pinchuk, I., Feldman, I., Virchenko, V., Wang, B., & Skokauskas, N. (2023). The battle for mental well-being in Ukraine: Mental health crisis and economic aspects of mental health services in wartime. Inter ber 28 28. doi: 10.1186/s13033-023-00598-3.

[29] Series, L., & Nilsson, A. (2018). Article 12 CRPD: Equal recognition before the law. In I. Bantekas, M.A. Stein & D. Anastasiou (Eds.), The UN Convention on the rights of persons with disabilities: A commentary (pp. 293-325). Oxford: Oxford University Press.

[30] Shakargy, S. (2023). Capacitating personal capacity: Cross-border regulation of guardianship alternatives for adults. Journal of Private International Law, 19(3), 450-480. doi: 10.1080/17441048.2023.2294618.

[31] Starke, C., Baleis, J., Celler, B., & Marcinkowski, F. (2022). Fairness perceptions of algorithmic decision-making: A systematic review of the empirical literature. Big Data & Society, 9(2). doi: 10.1177/20539517221115189.

[32] Stavert, J. (2025). Capacity and incapacity: An appropriate border for non-consensual interventions? International Journal of Law and Psychiatry, 98, article number 102042. doi: 10.1016/j.ijlp.2024.102042.

[33] Swift, H. (2021). Comparative law research. Retrieved from https://www.nyulawglobal.org/globalex/comparative_law1.html.

[34] The Lancet Psychiatry. (2020). Ukrainian mental health services and World Psychiatric Association Expert Committee recommendations. Retrieved from https://www.thelancet.com/journals/lanpsy/article/PIIS2215-0366(20)30344-8/fulltext.

[35] United Nations Enable. (2024). Article 12 – Equal recognition before the law. Retrieved from https://www.un.org/development/desa/disabilities/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities/article-12-equal-recognition-before-the-law.html.

[36] United Nations in Ukraine. (2024). General comment No. 1 (Article 12: Equal recognition before the law). Retrieved from https://ukraine.un.org/en/133050-general-comment-no-1-article-12-equal-recognition-law.

[37] University of California San Francisco. (2024). Medical and social models of disability. Retrieved from https://odpc.ucsf.edu/clinical/patient-centered-care/medical-and-social-models-of-disability.

[38] University of Michigan Law Library. (2024). Legal systems – foreign, comparative, and international law. Retrieved from https://libguides.law.umich.edu/c.php?g=815412&p=5891391.

[39] Vogiatzis, N. (2022). Interpreting the right to interpretation under Article 6(3)(e) ECHR: A cautious evolution in the jurisprudence of the European Court o Law Review, 22(1), article number ngab027. doi: 10.1093/hrlr/ngab027.