uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 30, № 3, 2025

  • Порівняльний аналіз сучасних підходів соціально-психологічної підтримки учасників бойових дій та їхніх родин

  • Отримано 28.06.2025,
  • Доопрацьовано 01.09.2025,
  • Прийнято 29.09.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 30, № 3, 2025
  • ветерани; психосоціальна підтримка; реабілітація; адаптація; соціальна робота; психічне здоров’я
  • https://doi.org/10.63341/naia-herald/3.2025.23
  • Сторінки 23-32
В умовах повномасштабної війни в Україні питання психосоціальної підтримки учасників бойових дій та їхніх родин набуває особливої значущості. Високий рівень стресових навантажень, ризик розвитку дезадаптаційних станів, проблеми ресоціалізації та адаптації після участі в бойових діях зумовлюють потребу у створенні системних програм психологічної допомоги. Метою статті був аналіз сучасних підходів соціально-психологічної підтримки учасників бойових дій та їх родин, узагальнення наукових напрацювань, виокремлення ключових напрямів удосконалення системи допомоги учасникам бойових дій та їх родинам. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження: методи порівняльного аналізу, контент-аналіз наукових публікацій, системний підхід до узагальнення соціально-психологічних практик, використаних у різних країнах. Зіставлено три основні групи підходів до психосоціальної підтримки: психологічні (індивідуальна та групова терапія, робота з дезадаптаційними станами та посттравматичним розладом), соціальні (ресоціалізація, підтримка родин, освітньо-професійні програми), інтегративні (мультидисциплінарні моделі та кейс-менеджмент). Обґрунтовано важливість урахування психологічної, соціальної та інтегративної складових у системі соціально-психологічної підтримки. Доведено, що український досвід є унікальним, а система соціально-психологічної підтримки знаходиться на етапі вдосконалення в контексті активної фази протистояння збройній агресії, натомість практики Сполучених Штатів Америки, Ізраїлю та Канади мають сталі механізми державної та громадської підтримки через виключеність компонента прямої загрози. Отримані результати можуть стати основою під час використання для оптимізації програм психологічної та соціальної реабілітації ветеранів, а також для формування інтегративних моделей підтримки, що враховують як потреби учасників бойових дій, так і членів їхніх родин

Використані джерела

[1] Aleschenko, V. (2025). Medical and psychological rehabilitation of combatants and adaptation of its model to martial law conditions. Visnyk Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-Special Sciences, 2(62), 12-18. doi: 10.17721/1728-2217.2025.62.12-18.

[2] Antonova, V., & Pidbutska, N. (2024). Psychology of combat mental trauma. Theory and Practice of Social Systems Management, 1, 3-13. doi: 10.20998/2078-7782.2024.1.01.

[3] Bezsmertna, O.V. (2024). Psychological peculiarities of post-traumatic growth of participants in combat actions. Habitus, 59, 123-127. doi: 10.32782/2663-5208.2024.59.20.

[4] Blinov, O. (2015). Theoretical concepts and practical achievements of psychological rehabilitation of wounded combatants. Scientific Bulletin of Chernivtsi University: Collection of Scientific Works, 739, 7-17.

[5] Bürgin, D., et al. (2022). Impact of war and forced displacement on children’s mental health – multilevel, needs-oriented, and trauma-informed approaches. European Child & Adolescent Psychiatry, 31, 845-853. doi: 10.1007/s00787-022-01974-z.

[6] Chaban, O.S., Khaustova, O.O., & Omelyanovich, V.Yu. (2023). Mental disorders of wartime. Kyiv: Medknyga.

[7] Dzhigun, L., Beregova, N., & Glavatska, N. (2021). Peculiarities and current state of psychological rehabilitation of military personnel after service in combat conditions. Psychology Travelogs, 2, 57-73. doi: 10.31891/pt-2021-2-6.

[8] Gordeeva, T., & Lazareva, A. (2023). Social work in the community with recently demobilized combatants. Grani, 26(3), 69-73. doi: 10.15421/172350.

[9] Gulbs, O., & Kobets, A. (2021). Social-psychological rehabilitation of participants of combat. Psychological Journal, 7, 100-106. doi: 10.31499/2617-2100.7.2021.237166.

[10] Halych, M.Yu. (2020). Features of the dynamics of emotional states of police officers participating in the Joint Forces Operation during the rehabilitation period. (PhD dissertation, National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine).

[11] Halych, M. (2025). Conceptual principles of psychological rehabilitation of combat participants. Legal Psychology, 36(1), 43-51. doi: 10.33270/03253601.5.

[12] Hrynzovskyi, A.M., Bielai, S.V., Kernickyi, A.M., Pasichnik, V.I., Vasischev, V.S., & Minko, A.V. (2022). Medical, social and psychological aspects of assisting the families of the military personnel of Ukraine who performed combat tasks in extreme conditions. Wiadomości Lekarskie, 75(1), 310-317. doi: 10.36740/wlek202201228.

[13] Instruction of the Department of Defense of USA No. 6490.05 “Maintenance of Psychological Health in Military Operations”. (2011). Retrieved from https://surl.li/durxsn.

[14] Klymchuk, V., & Tsarenko, L. (2021). Organisation of psychosocial assistance to war veterans and their family members. Recommendations for local authorities. Kyiv: ВАІТЕ.

[15] Kokun, O., Pishko, I., Lozinska, N., Oliynyk, V., Khoruzhy, S., Larionov, S., & Syritsa, M. (2023). Peculiarities of providing psychological assistance to military personnel, veterans and members of their families by civilian psychologists. Kyiv: 7BC.

[16] Lashko, O.V., Varenya, T.V., Timofiev, V.G., Koshova, I.V., Petrushko, Y.M., Orlovska, N.M., Tsygankova, G.Y., Ternopolska, I.D., & Didenko, O.V. (2023). Guide for veterans and their family members within the system of providing psychological, medical-psychological, and psychiatric assistance. A compilation of developments and adapted materials from the experience of the hotline for crisis support of the ukrainian veterans foundation. Kyiv: Ukrainian Veterans Foundation.

[17] Lebedieva, S.Y., Ovsiannikova, Y.O., & Pokhilko, D.S. (2023). The psychological support and rehabilitation of specialized personnel in risky and dangerous professions: A global experience. Habitus, 45, 139-145. doi: 10.32782/2663-5208.2023.45.23.

[18] McCarroll, J., Newby, J., & Dooley-Bernard, M. (2007). Responding to domestic violence in the US army: The family advocacy program. In K. Kendall-Tackett & S. Giacomoni (Eds.), Intimate partner violence (pp. 5-23). Kingston, NJ: Civic Research Institute.

[19] Nazar, Yu. (2024). Conceptual approaches to understanding the phenomenon of post-traumatic growth of personality. Psychology and Personality, 14(1), 58-98. doi: 10.33989/2226-4078.2024.1.298772.

[20] Newby, J.H., McCarroll, J.E., Ursano, R.J., Fan, Z., Shigemura, J., & Tucker-Harris, Y. (2005). Positive and negative consequences of a military deployment. Military Medicine, 170(10), 815-819. doi: 10.7205/MILMED.170.10.815.

[21] Pozmogova, N.V., Bogdanovska, N.V., & Kalyonova, I.V. (2024). Effectiveness of a comprehensive onnel – combatants. Visnyk of Zaporizhzhya cation and Sports, 1, 162-168. doi: 10.26661/2663-5925-2024-1-22.

[22] Prosek, E.A., Burgin, E.E., Atkins, K.M., & Wehrman, J.D. (2021). Exemplary practices for military populations. Retrieved from https://surl.li/ujafgt.

[23] PTSD Treatments. (2025). Retrieved from https://www.apa.org/ptsd-guideline/treatments?utm.

[24] Scoglio, A.A.J., Molnar, B.E., Lincoln, A.K., Griffith, J., Park, C.L., & Kraus, S.W. (2022). Social support over time for men and women veterans with and without complex trauma histories. Psychological Services, 20(3), 516-524. doi: 10.1037/ser0000627.

[25] Stasiuk, V.V., & Fedorenko, Y.A. (2025). Psychological rehabilitation of veterans of the armed forces of Ukraine who took part in the armed conflict. Habitus, 70, 227-232. doi: 10.32782/2663-5208.2025.70.41.

[26] Stoliaryk, O., & Semigina, T. (2023). Returning from war: Psychosocial support for veterans and their family members. Social Work and Education, 10(1), 63-77. doi: 10.25128/2520-6230.23.1.6.

[27] Tahan, M., Taheri, H., & Saleem, T. (2021). Review of psychological trauma: Theory, practice, policy and research. Rivista di Psichiatria, 56(2), 64-73. doi: 10.1708/3594.35764.

[28] Vaida, T.S., & Gerashchenko, O.S. (2024). Socialisation of military personnel (law enforcement officers) with PTSD after participation in combat operations (performance of service and combat tasks). In Novels of civil procedural legislation: Civil jurisdiction, procedural terms (pp. 35-41). Odesa: National University of Ukraine “Olya”.

[29] Veterans Affairs Canada. (2025). Employers seeking to hire veterans. Retrieved from https://surl.li/pcpnoo.

[30] World Health Organization (WHO). (2023). Conditions related to stress module – evidence profiles STR1 and STR2: Psychological interventions for adults with nd adolescents with PTSD (STR2). Retrieved from https://surli.cc/ichqvj.