uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 30, № 2, 2025

  • Вплив Європейського центрального банку на формування пруденційних вимог до кредитних установ: аналіз ключових змін і викликів

  • Отримано 07.02.2025,
  • Доопрацьовано 24.04.2025,
  • Прийнято 27.05.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 30, № 2, 2025
  • наглядовий механізм; національні органи управління; фінансова стабільність; координація регуляторів; банківські ризики
  • https://doi.org/10.63341/naia-herald/2.2025.105
  • Сторінки 105-118

Метою статті було дослідити еволюцію повноважень Європейського центрального банку та їх співвідношення з компетенціями національних регуляторів у Європейському Союзі. У дослідженні було використано комплекс методів правового аналізу. Застосування порівняльно-правового методу надало можливість визначити основні відмінності в регуляторних підходах Європейського центрального банку й національних органів банківського нагляду. Формально-юридичний метод було використано для аналізу змісту основних регламентів і директив Європейського Союзу. Системний підхід сприяв розгляду правового регулювання банківської діяльності в Європейському Союзі як комплексного явища, що поєднує макро- та мікропруденційний нагляд. За результатами дослідження було встановлено, що Європейський центральний банк виконує ключову роль у регулюванні банківської діяльності в межах європейського механізму нагляду. Водночас національні регулятори зберігають повноваження щодо нагляду за середніми й малими фінансовими установами, що створює потребу в чіткій координації між ними. Було виявлено, що посилення взаємодії між Європейським центральним банком і Європейською радою із системних ризиків може сприяти оперативнішому реагуванню на фінансові дисбаланси, що підтверджено аналізом наявних регуляторних механізмів. Було визначено основні напрями вдосконалення макропруденційного нагляду, зокрема через розширення функцій Європейської ради із системних ризиків і створення спільних платформ обміну інформацією між регуляторними органами. Отримані результати може бути використано для подальшого вдосконалення регуляторної політики Євросоюзу й розроблення ефективних механізмів фінансового нагляду, спрямованих на зниження системних ризиків у банківському секторі

Використані джерела

[1] Ahmed, H.A., & Khan, M.W.R. (2022). Short-term and long-term interest rate spread’s dynamics to risk and the yield curve. SN Business & Economics, 2, article number 158. doi: 10.1007/s43546-022-00336-w.

[2] Akinci, O., & Olmstead-Rumsey, J. (2017). How effective are macroprudential policies? An empirical investigation. Journal of Financial Intermediation, 33, 33-57. doi: 10.1016/j.jfi.2017.04.001.

[3] Ampudia, M., Duca, M.L., Farkas, M., Perez-Quiros, G.P., Pirovano, M., Rünstler, G., & Tereanu, E. (2021). Avoiding a financial epidemic – the role of macroprudential policies. Research Bulletin, 87(3).

[4] Andrieş, A.M., Melnic, F., & Sprincean, N. (2021). The effects of macroprudential policies on credit growth. European Journal of Finance, 28(10), 964-996. doi: 10.1080/1351847x.2021.1939087.

[5] Antnonyuk, O. (2020). Macroproduction policy instruments and their use in Ukraine. Market Infrastructure, 39, 321-327. doi: 10.32843/infrastruct39-53.

[6] Ashraf, B.N., Zheng, C., Jiang, C., & Qian, N. (2020). Capital regulation, deposit insurance and bank risk: International evidence from normal and crisis periods. Research in International Business and Finance, 52, article number 101188. doi: 10.1016/j.ribaf.2020.101188.

[7] Bank for International Settlements. (2011). Basel III: A global regulatory framework for more resilient banks and banking systems. Basel: Bank for International Settlements.

[8] Belkhir, M., Naceur, S.B., Candelon, B., & Wijnandts, J. (2022). Macroprudential policies, economic growth and banking crises. Emerging Markets Review, 53, article number 100936. doi: 10.1016/j.ememar.2022.100936.

[9] Bilotta, N. (2017). Case studies: Banco Popolare di Vicenza and Veneto Banca. Moral Cents, 6(2), 33-44.

[10] Boubakri, N., Ghoul, S.E., Guedhami, O., & Hossain, M. (2020). Post-privatization state ownership and bank risk-taking: Cross-country evidence. Journal of Corporate Finance, 64, article number 101625. doi: 10.1016/j.jcorpfin.2020.101625.

[11] Cantú, C., Claessens, S., & Gambacorta, L. (2020). How do bank-specific characteristics affect lending? New evidence based on credit registry data from Latin America. Journal of Banking & Finance, 135, article number 105818. doi: 10.1016/j.jbankfin.2020.105818.

[12] Chan, K.K., Davis, E.P., & Karim, D. (2023). Macroprudential policy, bank competition and bank risk in East Asia. Journal of Banking Regulation, 25(3), 326-358. doi: 10.1057/s41261-023-00230-x.

[13] Clark, B., & Ebrahim, A. (2022). Risk shifting and regulatory arbitrage: Evidence from operational risk. Journal of Financial Stability, 58, article number 100965. doi: 10.1016/j.jfs.2021.100965.

[14] D’Avino, C. (2024). Global banks and the picking order in internal capital markets: Do locational activity patterns matter? Journal of International Financial Markets Institutions and Money, 97, article number 102083. doi: 10.1016/j.intfin.2024.102083.

[15] European Commission. (2017). State aid: Commission approves aid for market exit of Banca Popolare di Vicenza and Veneto Banca under Italian insolvency law, involving sale of some parts to Intesa Sanpaolo. Retrieved from https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_17_1791.

[16] Franch, F., Nocciola, L., & Żochowski, D. (2020). Cross-border effects of prudential regulation: Evidence from the euro area. Journal of Financial Stability, 53, article number 100820. doi: 10.1016/j.jfs.2020.100820.

[17] Galán, J.E., & Lamas, M. (2023). Beyond the LTV ratio: Lending standards, regulatory arbitrage, and mortgage default. Journal of Money Credit and Banking, 57(1), 107-150. doi: 10.1111/jmcb.13041.

[18] Ganie, I.R., Wani, T.A., & Yadav, M.P. (2022). Impact of COVID-19 outbreak on the stock market: An evidence from select economies. Business Perspectives and Research. doi: 10.1177/22785337211073635.

[19] Kelly, J., Blanc, J.L., & Lydon, R. (2019). Pockets of risk in European housing markets: Then and now. SSRN. doi: 10.2139/ssrn.3723443.

[20] Kovalenko, V.V., & Radova, N.V. (2019). Monitoring the financial stability of the banking system of Ukraine. Eastern Europe: Economics, Business and Management, 2(19), 321-330.

[21] Kuvshinov, D., Zimmermann, K., & Richter, B. (2022). The shifts and the shocks: Bank risk, leverage, and the macroeconomy. SSRN. doi: 10.2139/ssrn.4148110.

[22] Laeven, L., & Valencia, F. (2020). Systemic banking crises database II. IMF Economic Review, 68(2), 307-361. doi: 10.1057/s41308-020-00107-3.

[23] Le, T.T., Nguyen, Q.A., Vu, T.M.N., Phuong Do, M., & Tran, M.D. (2022). Impact of income diversification on the default risk of Vietnamese commercial banks in the context of the COVID-19 pandemic. Cogent Business & Management, 9(1), article number 2119679. doi: 10.1080/23311975.2022.2119679.

[24] López Gómez, M.Á., & Matea, M.D.L.L. (2020). The mortgage-lending appraisal system in Spain: An international comparison. SSRN. doi: 10.2139/ssrn.3598833.

[25] Matos, T.F.A., Teixeira, J.C.A., & Dutra, T.M. (2023). The contribution of macroprudential policies to banks’ resilience: Lessons from the systemic crises and the COVID‐19 pandemic shock. International Review of Finance, 23(4), 794-830. doi: 10.1111/irfi.12424.

[26] Matos, T.F.A., Teixeira, J.C.A., & Dutra, T.M. (2024). The role of market discipline and macroprudential policies in achieving bank stability. International Journal of Finance & Economics. doi: 10.1002/ijfe.3005.

[27] McCann, F., & O’Toole, C. (2019). Cross-border macroprudential policy spillovers and Bank risk-taking. International Journal of Central Banking, 15(4), 267-311.

[28] Meuleman, E., & Vennet, R.V. (2022). Macroprudential policy, monetary policy, and euro zone bank risk. International Journal of Central Banking, 18(4), 259-323.

[29] Morgan, P.J., Regis, P.J., & Salike, N. (2018). LTV policy as a macroprudential tool and its effects on residential mortgage loans. Journal of Financial Intermediation, 37, 89-103. doi: 10.1016/j.jfi.2018.10.001.

[30] Oliynyk, O.M. (2019). Modern macroprudential policy in the EU: Prospects for Ukraine. Retrieved from https://elibrary.ivinas.gov.ua/4505/.

[31] Paravisini, D., Rappoport, V., & Schnabl, P. (2023). Specialization in bank lending: Evidence from exporting firms. Journal of Finance, 78(4), 2049-2085. doi: 10.1111/jofi.13254.

[32] Pham, D.K., Ngo, V.M., Nguyen, H.H., & Le, T.L.V. (2021). Financial crisis and diversification strategies: the impact on bank risk and performance. Economics and Business Letters, 10(3), 249-261. doi: 10.17811/ebl.10.3.2021.249-261.

[33] Poghosyan, T. (2020). How effective is macroprudential policy? Evidence from lending restriction measures in EU countries. Journal of Housing Economics, 49, article number 101694. doi: 10.1016/j.jhe.2020.101694.

[34] Radojičić, J., & Marinković, S. (2023). Impact of income and assets diversification on bank performance in Serbia. Economic Themes, 61(2), 197-214. doi: 10.2478/ethemes-2023-0010.

[35] Reite, E.J. (2023). Mortgage lending valuation bias under housing price changes and loan-to-value regulations. Finance Research Letters, 58, article number 104677. doi: 10.1016/j.frl.2023.104677.

[36] Tseng, P., & Guo, W. (2021). Bank risk‐taking in a mixed duopoly: The role of the state‐owned bank. International Review of Finance, 22(4), 688-724. doi: 10.1111/irfi.12366.

[37] Understanding the banking union and ESFS. (2024). Retrieved from https://www.bankingsupervision.europa.eu/about/thessm/bankingunion/html/index.en.html.

[38] Venter, Z. (2021). Macroprudential policy under uncertainty. Portuguese Economic Journal, 21(2), 161-209. doi: 10.1007/s10258-021-00194-8.

[39] Wang, C., & Lin, Y. (2021). Income diversification and bank risk in Asia Pacific. North American Journal of Economics and Finance, 57, article number 101448. doi: 10.1016/j.najef.2021.101448.

[40] Zherdetska, L., & Kambur, M. (2021). Macroprudential analysis of the banking sector of the Ukrainian economy. Scientific Bulletin of Odesa National Economic University, 5-6(282-283), 17-26. doi: 10.32680/2409-9260-2021-5-6-282-283-17-26.