uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 30, № 2, 2025

  • Правові моделі цифрових об’єктів в ЄС: досвід і можливості адаптації до українського законодавства

  • Отримано 07.01.2025,
  • Доопрацьовано 21.04.2025,
  • Прийнято 27.05.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 30, № 2, 2025
  • штучний інтелект; база даних; інформація; авторське право; віртуальна власність; криптовалюта; acquis communautaire
  • https://doi.org/10.63341/naia-herald/2.2025.138
  • Сторінки 138-149

Актуальність цього дослідження зумовлена поточною інтеграцією України до правової бази Європейського Союзу та потребою в правовому регулюванні цифрових об’єктів, таких як цифрові активи, штучний інтелект і віртуальні активи. Дослідження мало на меті розглянути правовк регулювання цифрових об’єктів в ЄС, щоб оцінити перспективи його впровадження в Україні. Для досягнення мети було здійснено аналіз acquis communautaire національного законодавства країн – членів ЄС та основних положень законодавства України в зазначеній сфері. За результатами дослідження виокремлено основні підходи до правового регулювання цифрових об’єктів в ЄС, визначено чотири основні види цифрових об’єктів, що потребують різних правових режимів. Встановлено, що до об’єктів, які можуть існувати в цифровій та аналоговій формах, можуть застосовувати традиційне правове регулювання з огляду на специфіку використання цифрових об’єктів. Окрему групу становлять виключно цифрові об’єкти, що потребують розроблення спеціального правового регулювання. Також засвідчено відсутність специфічного підходу до регулювання цифрових об’єктів національним законодавством країн – членів ЄС і зауважено, що розвиток національного законодавства України відповідає європейським стандартам. Національне законодавство України щодо регулювання цифрових об’єктів розвивається на підставі положень acquis communautaire через європейські прагнення України й виконання нею взятих на себе зобов’язань щодо узгодження національного законодавства із законодавством Європейського Союзу. Причому розвиток національного законодавства відбувається не лише шляхом розширення регулювання щодо специфіки використання цифрових об’єктів, а й шляхом прийняття спеціальних цифрових законів, що містять об’єднавчі положення для всіх цифрових об’єктів. Такий підхід вбачається вдалим з позиції створення правових актів, що відображають усі специфічні аспекти правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку зі створенням і використанням цифрових об’єктів. Результати цього дослідження може бути застосовано для розроблення ефективної законодавчої бази з регулювання цифрових об’єктів в Україні, що забезпечить відповідність як європейським, так і національним стандартам

Використані джерела

[1] Adams, R. (2023). The evolution of intellectual property rights in the digital age. Journal of Modern Law and Policy, 3(2), 52-63. doi: 10.47941/jmlp.1554.

[2] Alsamara, T., & Ghazi, F. (2024). The steady development of digital law: New challenges of artificial intelligence. Journal of Ecohumanism, 3(5), 1096-1102. doi: 10.62754/joe.v3i5.3957.

[3] Civit, M., Civit-Masot, J., Cuadrado, F., & Escalona, M.J. (2022). A systematic review of artificial intelligence-based music generation: Scope, applications, and future trends. Expert Systems with Applications, 209, article number 118190. doi: 10.1016/j.eswa.2022.118190.

[4] Compte, R.B. (2023). From conformity to sustainability: Understanding the implications of digital content modifications under Directives 2019/770 and 771. Global Jurist, 24(1), 25-54. doi: 10.1515/gj-2023-0005.

[5] De Smedt, K., Koureas, D., & Wittenburg, P. (2020). FAIR digital objects for science: From data pieces to actionable knowledge units. Publications, 8(2), article number 21. doi: 10.3390/publications8020021.

[6] Eppler, M., Chu, T., Gill, I., & Cacciamani, G. (2023). The benefits and dangers of artificial intelligence in healthcare research writing. Uro-Technology Journal, 7(1), 1-2. doi: 10.31491/utj.2023.03.006.

[7] EU4Digital. (n.d.). EU digital strategy. Retrieved from https://eufordigital.eu/discover-eu/eu-digital-strategy/.

[8] European Commission. (2019). Digital Europe for a more competitive, autonomous and sustainable Europe. Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/digital-europe-more-competitive-autonomous-and-sustainable-europe-brochure.

[9] European Council. (2020). Digital single market for Europe. Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/en/policies/digital-single-market/.

[10] European Union. (2021). Commission proposes a common European data space for cultural heritage. Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/news/commission-proposes-common-european-data-space-cultural-heritage.

[11] European Union. (n.d.). Digital cultural heritage. Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/cultural-heritage.

[12] Faulkner, P., & Runde, J. (2019). Theorizing the digital object. Cambridge: Cambridge University. doi: 10.17863/cam.37903.

[13] Giang, V.T., & Huong, V.T.M. (2023). Digital assets in the context of the fourth industrial revolution, international integration, and Vietnamese law. Cogent Social Sciences, 9(1), article number 2187010. doi: 10.1080/23311886.2023.2187010.

[14] Groza, T., & Arcila, B.B. (2024). The new law of the European data markets: Demystifying the European Data Strategy. Global Jurist, 24(3), 321-364. doi: 10.1515/gj-2024-0045.

[15] Hall, I. (2024). EU crypto regulation MiCA comes fully into force. Retrieved from https://www.globalgovernmentfintech.com/eu-crypto-regulation-mica-fully-into-force/.

[16] Hisseine, M.A., Chen, D., Xiao, Y., & Alimo, P.K. (2024). A review of digital object architecture and handle system: Development, current applications and prospective. Internet of Things, 26, article number 101230. doi: 10.1016/j.iot.2024.101230.

[17] Howarth, J. (2025). 54 New artificial intelligence statistics (March 2025). Retrieved from https://explodingtopics.com/blog/ai-statistics.

[18] Islam, S., Weber, A., & Tóth-Czifra, E. (2022). From green deal to cultural heritage: FAIR digital objects and European common data spaces. Research Ideas and Outcomes, 8, article number e93815. doi: 10.3897/rio.8.e93815.

[19] Jayalath, A., Rodrigo, N., & Gunasekera, D.A. (2023). What are the potential dangers of artificial intelligence? Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/377019856_What_are_the_potential_dangers_of_Artificial_Intelligence.

[20] Kenfield, A.S., Woolcott, L., Thompson, S., Kelly, E.J., Shiri, A., Muglia, C., Masood, K., Chapman, J., Jefferson, D., & Morales, M.E. (2022). Toward a definition of digital object reuse. Digital Library Perspectives, 38(3), 378-394. doi: 10.1108/dlp-06-2021-0044.

[21] Koles, B., & Nagy, P. (2020). Digital object attachment. Current Opinion in Psychology, 39, 60-65. doi: 10.1016/j.copsyc.2020.07.017.

[22] Małkowska, A., Urbaniec, M., & Kosała, M. (2021). The impact of digital transformation on European countries: insights from a comparative analysis. Equilibrium Quarterly Journal of Economics and Economic Policy, 16(2), 325-355. doi: 10.24136/eq.2021.012.

[23] Manera, L. (2022). Digital objects’ aesthetic features. Virtuality and fluid materiality in the aesthetic education. In F. Zanella, G. Bosoni, E. Di Stefano, G.L. Iannilli, G. Matteucci, R. Messori & R. Trocchianesi (Eds.), Conference proceedings “Multidisciplinary aspects of design: Objects, processes, experiences and narratives” (pp. 147-155). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-49811-4_14.

[24] Marcus, J.S., Sekut, K., & Zenner, K. (2024). A dataset of EU legislation for the digital world. Retrieved from https://www.bruegel.org/dataset/dataset-eu-legislation-digital-world.

[25] Michurin, I. (2022). Digital technology objects and their legal regulation. Copernicus Political and Legal Studies, 1(3), 22-29. doi: 10.15804/cpls.20223.03.

[26] Olimid, A.P., Georgescu, C.M., & Olimid, D. (2024). Legal analysis of EU Artificial Intelligence Act (2024): Insights from personal data governance and health policy. Access to Justice in Eastern Europe, 7(4), 120-142. doi: 10.33327/AJEE-18-7.4-a000103.

[27] Putriyanti, E.D., Rumainur, R., & Nadia, R. (2023). Artificial Intelligence: Legal status and development in the establishment of regulatory. In Proceedings of the international conference on “Changing of law: Business law, local wisdom and tourism industry” (ICCLB 2023) (pp. 446-457). Dordrecht: Atlantis Press. doi: 10.2991/978-2-38476-180-7_49.

[28] Remeur, C. (2023). Understanding crypto assets: An overview of blockchain technology’s uses and challenges. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2023/757580/EPRS_BRI(2023)757580_EN.pdf.

[29] Schwardmann, U. (2020). Digital objects – FAIR digital objects: Which services are required? Data Science Journal, 19, article number 15. doi: 10.5334/dsj-2020-015.

[30] Stankovic, J.J., Marjanovic, I., Drezgic, S., & Popovic, Z. (2021). The digital competitiveness of European countries: A multiple-criteria approach. Journal of Competitiveness, 13(2), 117-134. doi: 10.7441/joc.2021.02.07.

[31] Sun, X., & Xiao, Y. (2024). How digital power shapes the rule of law: The logic and mission of digital rule of law. International Journal of Digital Law and Governance, 1(2), 207-243. doi: 10.1515/ijdlg-2024-0017.

[32] Wen, Z., & Tong, D. (2023) Analysis of the legal subject status of artificial intelligence. Beijing Law Review, 14(1), 74-86. doi: 10.4236/blr.2023.141004.

[33] White, R., Marinakis, Y., Islam, N., & Walsh, S. (2019). Is Bitcoin a currency, a technology-based product, or something else? Technological Forecasting and Social Change, 151, article number 119877. doi: 10.1016/j.techfore.2019.119877.