ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- кримінально-розвідувальна діяльність; заходи; законопроєкт; правопорушення; підрозділи; оперативно-розшукова діяльність
- https://doi.org/10.63341/naia-herald/2.2025.09
- Сторінки 9-20
З моменту введення в дію Кримінального процесуального кодексу України дослідники неодноразово висловлювали ідею ліквідації інституту оперативно-розшукової діяльності, обґрунтовуючи це можливістю проводити всі слідчі (розшукові) дії в межах кримінального провадження чи прийняття нового закону. Метою роботи був аналіз теоретичних і законодавчих проблем адаптації європейського досвіду регулювання цих інститутів. Для досягнення мети дослідження використано загальнонаукові та спеціальні юридичні методи дослідження: порівняльно-правовий, системно-структурний та логіко-юридичний аналіз. Встановлено, що Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність», який було прийнято 1992 року, станом на 2025 рік має всі ознаки невідповідності нормативним, інституційним і суспільним реаліям, конструктивної зношеності й невідповідності нормам європейського права. Закон не узгоджується з прийнятим 2012 року Кримінальним процесуальним кодексом України. У статті критично проаналізовано бачення дослідниками стану й перспектив розвитку кримінальної розвідки. На основі аналізу міжнародного досвіду (Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Федеративна Республіка Німеччина, Чеська Республіка, Словацька Республіка, Республіка Словенія, Угорщина) було виокремлено основні підходи до можливих подальших шляхів розвитку національного законодавства про кримінальну розвідку. Визначено позитивні та дискусійні аспекти кожного з них. Надано пропозиції та рекомендації щодо проєкту Закону України «Про кримінальну розвідку». Результати дослідження стануть у нагоді під час розроблення та прийняття нового законодавства в галузі кримінальної розвідки
Використані джерела
[1] Albul, S.V. (2024). Intelligence function of operational-investigative activities of the National Police of Ukraine. In Science and society: Modern trends in a changing world (pp. 645-648). Veinn: MDPC Publishing.
[2] Albul, S.V., & Korystin, O.Y. (2015). Concept of the development of criminal intelligence of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: Scientific project. Southern Ukrainian Law Journal, 1, 158-163.
[3] Association of Chief Police Officers. (2005). Guidance on the National Intelligence Model. Bedford: Centrex.
[4] Barlatier, J. (2020). Criminal investigation and criminal intelligence: Example of adaptation in the prevention and repression of cybercrime. Risks, 8(3), article number 99. doi: 10.3390/risks8030099.
[5] Blahuta, R.I., & Movchan, A.V. (2020). Modern technologies in crime investigation: Current status and issues of usage. Lviv: Lviv State University of Internal Affairs.
[6] Blystiv, T.I. (2017). Internal (criminal, law enforcement) intelligence in the system of national security: Foreign experience. Science and Law Enforcement, 4(38), 165-171.
[7] Bohinskyi, O.V. (2017). Role and place of criminal intelligence in modern crime control models. Law and Security, 4, 12-17.
[8] Boyko, V.A. (2021). On the issue of interaction between pre-trial investigation bodies and the criminal intelligence units of the National Police of Ukraine. In Current issues of operational and investigative counteraction to crime: Materials of the all-Ukrainian round table (among higher education students) (pp. 37–40). Dnipro: DDUVS.
[9] Department of Justice, Law Enforcement Assistance Administration & National Advisory Committee on Criminal Justice Standards and Goals. (2009). Criminal justice research and development: Report of the task force on criminal justice research and development. Mankato: Department of Justice, Law Enforcement Assistance Administration, National Advisory Committee on Criminal Justice Standards and Goals.
[10] Katerynchuk, I.P. (2016). Covert investigative (search) actions: On the issue of proceduralising operational and investigative activities. In Criminal intelligence: Methodology, legislation, foreign experience: Materials of the International scientific and practical conference (pp. 3-5). Odesa: ODUVS.
[11] Kniaziev, S.M. (2018). Intelligence analytics in the updated model of the organization of operational units of the National Police of Ukraine. Prikarpatsky Legal Bulletin, 1(22), 137-143.
[12] Lemieux, F. (2008). Information technology and criminal intelligence: A comparative perspective. In Technocrime (pp.139-168). Publisher: Willan PublishingEditors: Stephane Leman-Langlois.
[13] Mallory, S.L. (2007). The concept of asymmetrical policing. International Police Executive Symposium, 12.
[14] Matiz, S. (2022). Criminal intelligence in the fight against organized crime in Italy. (Master’s thesis, Charles University, Praha, Czech Republic).
[15] Motsa, V.V. (2022). The theoretical and methodological foundations of criminal analysis use by operational units of law enforcement agencies in Ukraine. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, Law Series, 73(2), 141-147 doi: 10.24144/2307-3322.2022.73.53.
[16] Nyeste, P., & Ľudovít, F. (2022). The situation of security science and criminal intelligence in Hungary and Slovakia. Policajná Teória a Prax, 30(4).
[17] Podobnyi, O.O. (2016). The essence, significance, and current problems of criminal intelligence. In Criminal intelligence: Methodology, legislation, foreign experience: Materials of the International scientific and practical conference (pp. 53-55). Odesa: ODUVS.
[18] Potparič, D. (2014). The effectiveness of criminal intelligence management: A Slovenian case study. Journal of Criminal Investigation & Criminology, 65(4), 347-360.
[19] Šebek, V. (2015). The road towards a European criminal intelligence model-ECIM. Scientifc Review Paper, 4, 221-234.
[20] United States Department of Justice. (2003). The National Criminal Intelligence Sharing Plan. Washington: United States Department of Justice.
[21] Usov, D. (2024). The relationship between the concepts of “competitive intelligence”, “economic intelligence”, and “intelligence activities” in the economic sphere within the political dimension. Scientific Works of the Interregional Academy of Personnel Management. Political Science and Public Administration, 3(75), 104-110. doi: 10.32689/2523-4625-2024-3(75)-15.
[22] Viedienieiev, D.V., & Semeniuk, O.G. (2024a). Criminal intelligence as a promising tool for combating threats to Ukraine’s national security posed by organized crime. Strategic Panorama, 1, 13-29. doi: 10.53679/2616-9460.1.2024.02.
[23] Viedienieiev, D.V., & Semeniuk, O.G. (2024b). Transformation of the organizational and functional structure of criminal intelligence in the Ministry of Internal Affairs of Ukraine (1991-2019). Ukrainian Police Studies: Theory, Legislation, Practice, 2(10), 3-7. doi: 10.32782/2709-9261-2024-2-10-1.