uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 30, № 1, 2025

  • Упровадження штучного інтелекту під час розгляду цивільних справ: досвід країн ЄС

  • Отримано 05.12.2024,
  • Доопрацьовано 21.02.2025,
  • Прийнято 25.03.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 30, № 1, 2025
  • цивільне право; цивільне судочинство; стадії цивільного процесу; учасники судового процесу; судові рішення; апеляційне оскарження; технології в праві
  • https://doi.org/10.63341/naia-herald/1.2025.45
  • Сторінки 45-59

Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту актуалізує необхідність правової адаптації, що вкрай важливо для систем цивільного права, де кодифіковані принципи потребують чіткості й точності. Метою дослідження було оцінювання ефективності поточних правових механізмів, що забезпечують основу застосування штучного інтелекту в межах цивільного права ЄС. Для проведення дослідження використано доктринальну й емпіричну методологію, розглянуто законодавчі акти, судові прецеденти та академічний дискурс щодо регламентування залучення штучного інтелекту. У дослідженні критично проаналізовано регуляторні межі використання штучного інтелекту в цивільних судових провадженнях держав – членів ЄС. Увагу зосереджено на законодавчих ініціативах, таких як Акт про штучний інтелект. У роботі досліджено принципи цивільного права (добросовісності, пропорційності та правової визначеності), інтегровані в регулювання штучного інтелекту, що дало змогу визначити, чи відповідає сучасна практика основоположним правам і принципу верховенства права. Проведений порівняльний аналіз стратегій упровадження штучного інтелекту в Німеччині, Естонії та Іспанії допоміг виявити різні, однак взаємодоповнювальні підходи. Це засвідчує здатність систем цивільного права адаптуватися до новітніх технологій. З’ясовано також, що, попри значний прогрес, нерозв’язаними залишаються певні проблеми в галузі правового регулювання, серед яких: поєднання традиційних моделей відповідальності з автономним прийняттям рішень штучним інтелектом; забезпечення однакового застосування норм у різних юрисдикціях. У дослідженні запропоновано практичні рекомендації для вдосконалення цивільно-правових меж використання штучного інтелекту, що можуть бути корисними для законодавців, правників і розробників штучного інтелекту

Використані джерела

[1] Casals, M.M. (2023). The European Union’s proposals to regulate civil liability for damage caused by artificial intelligence systems. InDret, 3, 55-100. doi: 10.31009/indret.2023.i3.02.

[2] Chamberlain, J. (2022). The risk-based approach of the European Unionʼs proposed artificial intelligence regulation: Some comments from a tort law perspective. European Journal of Risk Regulation, 14(1). doi: 10.1017/err.2022.38.

[3] Chiappini, D. (2022). Artificial intelligence and civil liability: Regulatory perspective in the light of the EU Artificial Intelligence Act. Rivista Italiana di Informatica e Diritto, 4(2), 95-108. doi: 10.32091/ riid0082.

[4] Committee on Equality and Non-Discrimination. (2020). Preventing discrimination caused by the use of artificial intelligence. Retrieved from https://pace.coe.int/en/files/28715/html.

[5] DailyAI. (2023). Evidence of AI misuse unearthed in the UK public sector. Retrieved from https://dailyai.com/2023/10/evidence-of-ai-misuse-unearthed-in-the-uk-public-sector/.

[6] Dolfing, H. (2024). Case study: IBM Watson for oncology failure. Retrieved from https://www.henricodolfing.com/2024/12/case-study-ibm-watson-for-oncology-failure.html.

[7] e-Estonia. (2025). Artificial intelligence as the new reality of e-justice. Retrieved from https://e-estonia. com/artificial-intelligence-as-the-new-reality-of-e-justice/.

[8] European Commission. (2019). Ethics guidelines for trustworthy AI. Brussels: EU Publications Office.

[9] Gerke, S., Minssen, T., & Cohen, G. (2020). Ethical and legal challenges of artificial intelligence- driven healthcare. In A. Bohr & K. Memarzadeh (Eds.), Artificial intelligence in healthcare (pp. 295-336). Amsterdam: Elsevier. doi: 10.1016/B978-0-12-818438-7.00012-5.

[10] Hösch, A., Schrader, M., & Zickert, P. G. (2025). The evolving role of AI in German dispute resolution. Retrieved from https://surl.li/osuaev.

[11] IGNESA. (2025). Predictive policing – using data to target crime, not communities. Retrieved from https:// ignesa.com/insights/predictive-policing/.

[12] JustDigi. (2025). Retrieved from https://www.justdigi.ee.

[13] Kuteynikov, D., Izhaev, O., Lebedev, V., & Zenin, S. (2021). Human rights during the mass introduction of artificial intelligence and robotic systems into public life. Cuestiones Políticas, 39(71), 609-620. doi: 10.46398/cuestpol.3971.36.

[14] Marchenko, V., Dombrovska, A., & Prodaivoda, V. (2024). Comparative analysis of regulatory acts of the EU countries on the protection of intellectual property in the conditions of the use of artificial intelligence. Public Administration and Law Review, 3(19), 44-66. doi: 10.36690/2674-5216- 2024-3-44-66.

[15] Ministry of Economic Affairs and Communications. (2024). Digital agenda 2030. Retrieved from https:// www.justdigi.ee/en/digital-communications-and-cyber/digital-agenda-2030.

[16] OECD (2024). OECD artificial intelligence review of Germany. Paris: OECD Publishing. doi: 10.1787/609808d6-en.

[17] OECD. (2024). OECD artificial intelligence review of Germany. Retrieved from https://www.oecd.org/ content/dam/oecd/en/publications/reports/2024/06/oecd-artificial-intelligence-review-of-germany_ c1c35ccf/609808d6-en.pdf.

[18] OECD. (2025). AI principles: Accountability. OECD AI policy observatory. Retrieved from https://oecd.ai/ en/dashboards/ai-principles/P7.

[19] Pagallo, U., Sciolla, J. C., & Durante, M. (2022). The environmental challenges of AI in EU law: Lessons learned from the Artificial Intelligence Act (AIA) with its drawbacks. Transforming Government People Process and Policy, 16(3), 359-376. doi: 10.1108/tg-07-2021-0121.

[20] Poesen, M. (2023). Private international law and artificial intelligence: An EU perspective. European Review of Private Law, 31(2-3), 365-386. doi: 10.54648/erpl2023013.

[21] Rimkutė, D. (2024). AI and liability in medicine: The case of assistive-diagnostic AI. Baltic Journal of Law & Politics, 16(2), 64-81. doi: 10.2478/bjlp-2023-0013.

[22] Roksandic, S., Protrka, N., & Engelhart, M. (2022). Trustworthy artificial intelligence and its use by law enforcement authorities: Where do we stand? In 2022 45th jubilee international convention on information, communication and electronic technology (MIPRO) (pp. 1225-1232). Opatija: IEEE. doi: 10.23919/ mipro55190.2022.9803606.

[23] Schütte, B., Majewski, L., & Havu, K. (2021). Damages liability for harm caused by artificial intelligence – EU law in flux. Helsinki Legal Studies Research Paper, 69. doi: 10.2139/ssrn.3897839.

[24] Sormunen, S., & Havu, K. (2022). Harm caused by (Intelligent) medical devices – looking for a level playing field and consumer trust? Helsinki Legal Studies Research Paper, 76. doi: 10.2139/ssrn.4307159.

[25] Statista. (2025a). Artificial intelligence in Germany. Retrieved from https://www.statista.com/topics/11207/artificial-intelligence-in-germany/#editorsPicks.

[26] Statista. (2025b). Artificial intelligence – Spain. Statista market forecast. Retrieved from https://www. statista.com/outlook/tmo/artificial-intelligence/spain.

[27] Studzińska, J. (2024). Artificial intelligence in civil procedure in Europe – some perspectives. Frontiers in Artificial Intelligence and Applications, 396, 446-452. doi: 10.3233/faia241371.

[28] Top.legal. (2025). AI contract management: Benefits. Retrieved from https://www.top.legal/en/ knowledge/ai-contract-management-benefits.

[29] Turkanova, V. (2023). Prospects for the use of artificial intelligence and machine learning algorithms for effective resolution of civil disputes. Access to Justice in Eastern Europe, 6(2), 232-241. doi: 10.33327/ ajee-18-6.2-n000224.

[30] Turuta, O., & Turuta, O. (2022). Artificial intelligence through the prism of fundamental human rights. Uzhhorod National University Herald Series Law, 71, 49-54. doi: 10.24144/2307-3322.2022.71.7.

[31] Van Noordt, C., & Misuraca, G. (2022). Artificial intelligence for the public sector: Results of landscaping the use of AI in government across the European Union. Government Information Quarterly, 39(3), article number 101714. doi: 10.1016/j.giq.2022.101714.

[32] van Quathem, K. (2023). Italian Garante fines three hospitals over their use of AI for risk stratification purposes; establishes that predictive medicine processing requires the patientʼs explicit consent. Retrieved from https://www.globalpolicywatch.com/2023/02/italian-garante-fines-three-hospitals-over-their-use-of- ai-for-risk-stratification-purposes-establishes-that-predictive-medicine-processing-requires-the-patients-explicit-consent/.

[33] White & Case LLP. (2025). AI watch: Global regulatory tracker – Spain. Retrieved from https://www. whitecase.com/insight-our-thinking/ai-watch-global-regulatory-tracker-spain.

[34] Zertia AI. (2025). Clearview AI fined €30.5 million for GDPR violations: Largest penalty in Europe. Retrieved from https://zertia.ai/clearview-ai-fined-e30-5-million-for-gdpr-violations-largest-penalty-in-europe/.

[35] Zyhrii, O., Trufanova, Yu., Parashchuk, L., Sampara, N., & Tsvigun, I. (2023). Law and technology: The impact of innovations on the legal system and its regulation. Social and Legal Studios, 6(4), 267-275. doi: 10.32518/sals4.2023.267.