ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- злочин; екоцид; екологічні втрати; геноцидальний намір; умови життя; соціальна група; фізичне знищення
- https://doi.org/10.56215/naia-herald/3.2024.42
- Сторінки 42-52
Актуалізація проблем заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу зумовлює потребу у визначенні підстав міжнародної кримінальної відповідальності за це діяння в контексті різних міжнародних злочинів, серед яких і геноцид. Метою статті було висвітлення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу як ознаки злочину геноциду. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових теоретичних методах наукового пізнання, а саме системному, функціональному й догматичному методах, а також методах аналізу, синтезу та узагальнення. На підставі розгляду діянь, охоплюваних поняттям геноциду, встановлено, що заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу в цьому контексті можна розглядати як умисне створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи таких умов існування, які за своїми якісними характеристиками мають на меті повне або часткове фізичне знищення цієї групи, причому ознаки таких умов вбачаються з практики Міжнародного кримінального суду, Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії та Міжнародного трибуналу щодо Руанди. Досліджено тенденцію до сприйняття заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу як ознаки геноциду в контексті геноциду корінних народів, на підставі чого сформульовано висновок, що оцінювання заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу як геноциду поза контекстом умов життя корінних народів не є неможливим, оскільки в Статуті Міжнародного кримінального суду та Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього ознаки соціальної групи, яка може бути потерпілою, визначено в інший спосіб – це національна, етнічна, расова чи релігійна групи. Встановлено, що заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу може одночасно становити ознаку як екоциду, так і геноциду в тому разі, якщо екоцид спрямований на знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Визначено ознаки, за яких заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу можна кваліфікувати як злочин геноциду: 1) цілеспрямоване створення для національної, етнічної, расової чи релігійної групи таких умов життя, що спрямовані на її фізичну ліквідацію як соціальної групи; 2) створення таких умов здійснюють у контексті цілеспрямованого фізичного знищення соціальної групи (контекстуальний елемент); 3) наявний геноцидний намір, тобто умисел знищити повністю або частково соціальну групу, визначену ст. 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його висновків у контексті міжнародного правосуддя за умови кваліфікації відповідних діянь як геноциду, одним із способів вчинення якого є заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу
Використані джерела
[1] Aida, M., Tahar, A.M., & Davey, O. (2023). Ecocide in the international law: Integration between environmental rights and international crime and its implementation in Indonesia. Advances in Social Science, Education and Humanities Research (The 4th Universitas Lampung International Conference on Social Sciences 2022), 740, 572-584. doi: 10.2991/978-2-38476-046-6_57.
[2] Azarov, D., Koval, D., Nuridzhanian, G., & Venher, V. (2023). Understanding Russiaʼs actions in Ukraine as the crime of genocide. Journal of International Criminal Justice, 21(2), 233-264 doi: 10.1093/jicj/ mqad018.
[3] Carvalho, H. (2023). Dangerous patterns: Joint enterprise and the culture of criminal law. Social & Legal Studies, 32(3), 337-355. doi: 10.1177/096466392211193.
[4] Dunlap, A. (2021). The politics of ecocide, genocide and megaprojects: Interrogating natural resource extraction, identity and the normalization of erasure. Journal of Genocide Research, 23(2), 211-235. doi: 10.1080/14623528.2020.1754051.
[5] Fris, P., & Khemych, V. (2024). Genocide: Factors determining its commission (general approaches). International Journal Law & Society. 9, 219-227.
[6] Gagro, S.F. (2021). Mental and material elements of genocide. The Lawyer Quarterly, 1(11), 1-18.
[7] Gillet, М. (2022). Environmental harm as a crime under the Rome Statute. In Prosecuting environmental harm before the International Criminal Court. Studies on international courts and tribunals (pp. 53-133). Cambridge: Cambridge University Press.
[8] Gillett, M. (2017). Eco-struggles: Using international criminal law to protect the environment during and after non-international armed conflict. In C. Stahn, J. Iverson & J. Easterday (Eds.), Environmental protection and transitions from conflict to peace (pp. 220-256). Oxforfd: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780198784630.003.0011.
[9] Harada, K.H., Soleman, S.R., Ang, J.S.M., & Trzcinski, A.P. (2022). Conflict-related environmental damages on health: Lessons learned from the past wars and ongoing Russian invasion of Ukraine. Environmental Health and Preventive Medicine, 27, article number 35. doi: 10.1265/ehpm.22-00122.
[10] International Criminal Court. (2021). Case information sheet. Situation in Darfur, Sudan. The Prosecutor v. Omar Hassan Ahmad Al Bashir. Retrieved from https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/ CaseInformationSheets/AlBashirEng.pdf.
[11] Klamberg, M., Nilsson, J., & Angotti, A. (Eds.). (2023). Commentary on the law of the International Criminal Court. Brussels: Torkel Opsahl Academic EPublisher.
[12] Koenning-Rutherford, A. (2023). Dishonoring the Earth: Ecocide as prosecutable genocide against indigenous people. Georgetown Law Journal, 111, 1495-1531.
[13] Lindgren, T. (2018). Ecocide, genocide and the disregard of alternative life-systems. The International Journal of Human Rights, 22(4), 525-549. doi: 10.1080/13642987.2017.1397631.
[14] Malko, L., & Nikolaenko, D. (2022). Military ecology: Novelties of 2022 and assessment of the environmental consequences of Russiaʼs aggression against Ukraine. doi: 10.13140/RG.2.2.20594.38087.
[15] Misko Moribe, C., de Leão Bastos Pereira, F., & Penha Cardoso de França, N. (2023). Ecocide: A new challenge for the international criminal law and for humanity. Journal of International Criminal Law, 4, 28-40. doi: 10.22034/jicl.2023.172299.
[16] Mrazek, Y. (2023). The concept of the crime of genocide and the armed conflict in Ukraine. Pravnik. 3, 221-244.
[17] Nikolaychuk, T. (2023). Recognition of protected areas as legal entities as a way to stop protected area genocide. Social and Legal Studios, 6(2), 39-54. doi: 10.32518/sals2.2023.39.
[18] Office of the Prosecutor. (2024). The Office of the Prosecutor launches public consultation on a new policy initiative to advance accountability for environmental crimes under the Rome Statute. Retrieved from https:// www.icc-cpi.int/news/office-prosecutor-launches-public-consultation-new-policy-initiative-advance- accountability-0.
[19] Orlovska, N. (2023). Conceptual issues of criminal responsibility for environmental crimes related to armed conflict (international law dimension). The South Ukrainian Law Journal, 4, 37-42. doi: 10.32850/ sulj.2023.4.7.
[20] Park, K.B. (2018). Lex Ferenda in international law. Presentation of lecture. School of law, Korea university. Retrieved from https://legal.un.org/avl/pdf/ls/park-kigab_presentation.pdf.
[21] Physicians for Human Rights. (2006). Darfur assault on survival: A call for security, justice, and restitution. New York: Physicians for Human Rights.
[22] Polukarov, Yu., Kachynska, N., Polukarov, O., Zemlyanska, O., & Mitiuk, L. (2024). Impact of the full- scale war in Ukraine on the environment: Environmental damage assessment. Law. Human. Environment, 15(1), 85-100. doi: 10.31548/law/1.2024.85.
[23] Reed, K. (2020). We are a part of the land and the land is Us: Settler colonialism, genocide & healing in California. Humboldt Journal of Social Relations, 1(42), 27-49. doi: 10.55671/0160-4341.1131.
[24] Turii, A. (2024). Usurpation of human rights: Genocide (nature, essence and prevention). Scientific Innovations and Advanced Technologies, 4(32), 486-499. doi: 10.52058/2786-5274-2024-4(32)-486-499.
[25] Wise, L. (2021). The genocide-ecocide nexus in Sudan: Violent “development” and the racial- spatial dynamics of (neo)colonial-capitalist extraction. Journal of Genocide Research, 23(2), 189-211. doi: 10.1080/14623528.2021.1887057.