uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 02.06.2024,
  • Доопрацьовано 04.08.2024,
  • Прийнято 27.08.2024
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 29, № 3, 2024
  • правосуддя; військові трофеї; військова необхідність; серйозність порушення; правове регулювання
  • https://doi.org/10.56215/naia-herald/3.2024.53
  • Сторінки 53-65

Актуальність теми дослідження зумовлена збільшенням кількості випадків мародерства під час збройних конфліктів, що потребує вдосконалення правових механізмів криміналізації цього злочину. Попри те, що мародерство визнано воєнним злочином на міжнародному рівні, наявні істотні відмінності в підходах до його криміналізації та визначення відповідальності за такі дії в національних правових системах. Це створює ризики щодо неоднозначного тлумачення правових норм у судовій практиці й ускладнює забезпечення правосуддя. Метою дослідження був аналіз світового й національного досвіду щодо криміналізації мародерства під час збройних конфліктів на прикладі Боснії і Герцеговини, Сьєрра-Леоне та України, а також формулювання рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства України за цим напрямом. У статті використано методи порівняльно-правового аналізу, формально-юридичного аналізу й аналізу судової практики. Здійснено порівняння кримінально-правових норм і підходів різних країн стосовно притягнення до відповідальності за мародерство, зокрема щодо понять «військова необхідність» і «воєнна здобич». Результати дослідження засвідчили, що відсутність чітких правових визначень і критеріїв оцінювання «військової необхідності» та «серйозності порушення» ускладнює притягнення до відповідальності за цей злочин і створює ризики зловживань. Виявлено суттєві відмінності в підходах до криміналізації мародерства, зокрема у визначенні обсягу й умов відповідальності. Практична цінність дослідження полягає в рекомендаціях щодо гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами. Запропоновано розробити окремий закон, який має визначати механізми криміналізації мародерства під час збройних конфліктів, встановлювати чіткі критерії для оцінювання військової необхідності й уніфікувати підходи до судової практики. Це сприятиме підвищенню ефективності розслідування та притягнення до відповідальності за цей вид воєнних злочинів, а також зміцненню правової бази України в умовах збройних конфліктів

Використані джерела

[1] Al-Ansi, A., Lee, J.S., King, B., & Han, H. (2021). Stolen history: Community concern towards looting of cultural heritage and its tourism implications. Tourism Management, 87, article number 104349. doi: 10.1016/j.tourman.2021.104349.

[2] Clapham, A., Gaeta, P., & Sassoli, M. (2015). The 1949 Geneva Conventions: A commentary. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/law/9780199675449.001.0001.

[3] Dibb, O.T. (2024). Diamonds (and war crimes) are forever: Creating a time-immune framework for the repatriation of stolen cultural heritage objects applying pillage principles. Emory International Law Review Recent Developments, 38, 48-70.

[4] Dormann, K. (2004). Elements of war crimes under the Rome Statute of the International Criminal Court: Sources and commentary. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511494244.

[5] Dormann, K. (2016). Article 8: War crimes. In O. Triffterer & K. Ambos (Eds.), Rome Statute of the International Criminal Court: A commentary (3rd Ed.) (pp. 295-579). Portland: Hart Publishing.

[6] Haye, E.L. (2020). The prohibition of pillage in international humanitarian law. In N.H.B. Jørgensen (Ed.), The international criminal responsibility of war’s funders and profiteers (pp. 189-200). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108692991.

[7] Henckaerts, J., & Doswald-Beck, L. (2005). Customary international humanitarian law: Volume I: Rules. Cambridge: International Committee of the Red Cross.

[8] International Committee of the Red Cross. (2002). The law of armed conflict: Belligerent occupation. Geneva: International Committee of the Red Cross.

[9] Isański, J. (2024). Liberation resettlement and looting in postwar memoirs from Poland. East Central Europe, 51(1), 83-107. doi: 10.30965/18763308-51010003.

[10] John, M. (2024). Analysis of the extent of protection accorded to civilians, civilian populations, and civilian objects by international humanitarian law in armed conflicts. East African Journal of Law and Ethics, 7(1). doi: 10.37284/eajle.7.1.1823.

[11] Liu, H. (2022). Who owns history? A case study on the recovery of looted Chinese cultural relics from Japan. Cultural Trends, 33(1), 68-90. doi: 10.1080/09548963.2022.2122700.

[12] Martini, P. (2024). International criminal law and the environment: A few reflections. International Community Law Review, 26(4), 367-380. doi: 10.1163/18719732-12341505.

[13] Martini, P., & Sarliève, M. (2022). Fighting deforestation in non-international armed conflicts: The relevance of the Rome Statute for rosewood trafficking in Senegal. Transnational Environmental Law, 11(1), 95-117. doi: 10.1017/S2047102521000200.

[14] Matthews, R., Rasheed, Q.H., Palmero Fernández, M., Fobbe, S., Nováček, K., Mohammed-Amin, R., Mühl, S., & Richardson, A. (2020). Heritage and cultural healing: Iraq in a post-Daesh era. International Journal of Heritage Studies, 26, 120-141. doi: 10.1080/13527258.2019.1608585.

[15] Nuzban, Y. (2020). For private or personal use: The meaning of the special intent requirement in the war crime of pillage under the Rome Statute of the International Criminal Court. International Review of the Red Cross, 102(915), 1249-1272. doi: 10.1017/S1816383121000576.

[16] Nuzban, Y. (2023). The meaning of special intent in the war crime of pillage under the Statute of the International Criminal Court. Ukrainian Journal of International Law, 2, 30-36. doi: 10.36952/ uail.2023.2.30-36.

[17] Pictet, J., Pilloud, C., De Preux, J., & Sandoz, Y., Swinarski, C., Wenger, C.F., & Zimmermann, B. (1987). Commentary on the Additional Protocols of 8 June 1977 to the Geneva Conventions of 12 August 1949. Geneve: International Committee of the Red Cross.

[18] Piddubna, M.V. (2016). War crimes in criminal law of Ukraine. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 40(2), 98-101.

[19] Power, S., & Kiswanson, N. (Eds.). (2023). Prosecuting systematic economic exploitation of occupied territory as pillage. Prolonged Occupation and International Law, 66, 310-329.

[20] Reddy, S. (2020). Disrupting Mughal imperialism: Piracy and plunder on the Indian Ocean. Asian Review of World Histories, 8(1), 128-142. doi: 10.1163/22879811-12340067.

[21] Senatorova, O.V. (2021). Human rights and serious conflicts. Kyiv: FOP Golembovskaya O.O.

[22] Shulha, A., Tkach, A., Murzo, Y., Horodetska, M., & Sokur, T. (2023). Forensic information sources during the investigation of war crimes. Amazonia Investiga, 12(71), 103-116. doi: 10.34069/AI/2023.71.11.9.

[23] Shydlovskyi, P.S., Telizhenko, S.A., & Ivakin, V.H. (2023). Archaeological monitoring in war-torn Ukraine. The Historic Environment: Policy and Practice, 14(2), 154-180. doi: 10.1080/17567505.2023.2209835.

[24] Syvodied, I.S. (2023). Investigation and differentiation of looting from crimes against property committed in the occupied territories of Ukraine. In V.M. Stratonov (Ed.), Military offences and war crimes: Background, theory and practice (pp. 600-612). Riga: Baltija Publishing. doi: 10.30525/978-9934- 26-302-6-27.

[25] Walker-Munro, B. (2024). Can autonomous weapon systems be seised? Interactions with the law of prize and war booty. Journal of Conflict and Security Law, 29(1), 143-163. doi: 10.1093/jcsl/krad016.

[26] Wierzcholska, A. (2022). Occupied towns in Poland: Housing property and the urban space during the Shoah. Journal of Modern European History, 20(2), 218-235. doi: 10.1177/16118944221095624.

[27] Williamson, J.A. (2016). Protection of civilians under international humanitarian law. In H. Willmot, R. Mamiya, S. Sheeran & M. Weller (Eds.), Protection of civilians (pp. 160-176). Oxford: Oxford Academic. doi: 10.1093/acprof:oso/9780198729266.003.0008.

[28] Zétola, B. (2021). War trophies and diplomatic relations. In R. Christofoletti & M.L. Botelho (Eds.), International relations and heritage (pp. 507-520). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-77991-7_16.

[29] Zhang, Y. (2024). Legal obstacles to claims for restitution of cultural objects removed as spoils of war. In M.G. Bonaviri & M.M. Sadowski (Eds.), Heritage in war and peace: Legal and political perspectives for future protection (pp. 507-520). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-47347-0_32.

[30] Zimmermann, A., & Geiß, R. (2022). Paragraph 2(b)(xvi): Pillage. In Rome Statute of the ICC: Article-by- article commentary (pp. 451-454). Hague: Verlag C.H.Beck oHG.