uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 01.02.2024,
  • Доопрацьовано 02.05.2024,
  • Прийнято 28.05.2024
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 29, № 2, 2024
  • Європейська конвенція з прав людини; міжнародне право прав людини; правова позиція; правозастосування; збройний конфлікт
  • https://doi.org/10.56215/naia-herald/2.2024.09
  • Сторінки 9-17

Проблема захисту прав людини гостро постає під час збройних конфліктів, коли відбуваються наймасовіші та найсерйозніші їх порушення. Міжнародне гуманітарне право є надійним інструментом протидії таким порушенням, зокрема шляхом реалізації його норм поряд з Європейською конвенцією про захист прав людини в рішеннях Європейського суду з прав людини. Метою статті є здійснення окремих узагальнень щодо підходів Європейського суду з прав людини до визначення звʼязку та співвідношення Європейської конвенції з прав людини та міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права, меж та умов застосування міжнародного гуманітарного права Європейським судом з прав людини. Під час дослідження застосовано сукупність методів пізнання для збирання, аналізу й інтерпретації інформації, а саме: документальний, статистичний, юридичний, історичний, критичний. Обрана методологія дає змогу забезпечити обʼєктивність і достовірність дослідження. Підґрунтям роботи є рішення Європейського суду з прав людини, у яких досліджено, проаналізовано й застосовано міжнародне гуманітарне право, наукові публікації, рекомендації та розʼяснення міжнародних інституцій, експертів і правозахисних організацій, що стосуються співвідношення міжнародного права прав людини, Європейської конвенції з прав людини й міжнародного гуманітарного права, можливості їх одночасного застосування. За результатами дослідження узагальнено низку правових позицій Європейського суду з прав людини, що дає змогу виокремити основні підходи та визначити тенденції застосування міжнародного гуманітарного права під час розгляду скарг про порушення прав людини в умовах збройних конфліктів, зокрема розширення практики застосування міжнародного гуманітарного права, посилення захисту прав людини в умовах збройного конфлікту й уваги до нових викликів, повʼязаних зі збройними конфліктами. Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно сприяє кращому розумінню міжнародного гуманітарного права та правових позицій Суду, напрацюванню додаткових механізмів забезпечення дотримання прав людини й міжнародного гуманітарного права

Використані джерела

[1] Askary, P. (2022). The oxford guide to international humanitarian law edited by Ben Saul and Dapo Akande. Asian Journal of International Law, 12(2), 416-417. doi: 10.1017/S2044251322000315.

[2] Biloskurska, O.V., & Fedorchuk, M.D. (2022). Normative and legal regulation of the restriction of constitutional rights and freedoms of a person and a citizen in the conditions of martial law in Ukraine. Constitutional State, 46, 7-18. doi: 10.18524/2411-2054.2022.46.257802.

[3] Buromenskyi, М.V. (2023). Interpretation of the convention on the protection of human rights and fundamental freedoms in the light of norms of international humanitarian law. Legal Position, 3(40), 88-92. doi: 10.32782/2521-6473.2023-3.16.

[4] Demyda, A. (2021). Reflection of decisions of the European Court of Human Rights on impartiality and independence of national courts in context of the right to a fair trial. Bratislava Law Review, 5(1), 67-90. doi: 10.46282/blr.2021.5.1.228.

[5] Dzehtsiarou, K. (2023). Conversations with friends: “Friends of the Court” interventions of the state parties to the European Convention on Human Rights. Legal Studies, 43(3), 381-401. doi: 10.1017/ lst.2022.54.

[6] Dzehtsiarou, K., & Tzevelekos, V.P. (2022). A thorny road to democracy, human rights and the rule of law: Ukraine and the European Court of Human Rights. European Convention on Human Rights Law Review, 3(4), 427-434. doi: 10.1163/26663236-bja10050.

[7] Ferraro, T. (2021). International humanitarian law, principled humanitarian action, counterterrorism and sanctions: Some perspectives on selected issues. International Review of the Red Cross, 103(916-917), 109-155. doi: 10.1017/S1816383121000965.

[8] Hudoc. European Court of Human Rights. (n.d.). Retrieved from https://hudoc.echr.coe.int/ ukr#{%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22]}.

[9] Kaluzhna, O., & Shunevych, K. (2022). Liability mechanisms for war crimes committed as a result of Russiaʼs invasion of Ukraine in February: Types, chronicle of the first steps, and problems. Access to Justice in Eastern Europe, 3(15), 178-193. doi: 10.33327/AJEE-18-5.2-n000324.

[10] Korniienko, М.V. (2022). Human rights under martial law: Common law discourse. South Ukrainian Legal Journal, 1-2, 27-31. doi: 10.32850/sulj.2022.1-2.5.

[11] Levchenko, A.V. (2022). Limitation of the right to the secrecy of correspondence in the conditions of martial law: Ukrainian realities and foreign experience. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, 2, 116-122. doi: 10.24144/2788-6018.2023.04.11.

[12] Longobardo, M., & Wallace, S. (2022). The 2021 ECtHR decision in Georgia v Russia (II) and the application of human rights law to extraterritorial hostilities. Israel Law Review, 55(2), 145-177. doi: 10.1017/S0021223721000261.

[13] Lush, E. (2023). The view through a different lens: Increasing respect for international humanitarian law through the use of the international human rights law framework. Journal of International Humanitarian Legal Studies, 14(1), 95-129. doi: 10.1163/18781527-bja10070.

[14] Mégret, F., & Swinden, C. (2019). Returning the “fallen terrorist” for burial in non-international armed conflicts: The rights of the deceased, the obligations of the state, and the problem of collective punishment. Journal of International Humanitarian Legal Studies, 10(2), 337-370. doi: 10.1163/18781527-01002003.

[15] Phelan, W. (2021). The role of the German and Italian Constitutional Courts in the rise of EU human rights jurisprudence: A response to Delledonne and Fabbrini. European Law Review, 46(2), 175-193.

[16] Sassòli, M. (2019). Rules, controversies, and solutions to problems arising in warfare principles of international law series. International Review of the Red Cross, 101(911), 951-958. doi: 10.4337/9781786438553.

[17] Saul, B. (2021). From conflict to complementarity: Reconciling international counterterrorism law and international humanitarian law. International Review of the Red Cross, 103(916-917), 157-202. doi: 10.1017/S181638312100031X.

[18] Saul, В., & Akande, D. (Eds.). (2020). Terrorism, counter-terrorism, and international humanitarian law. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/law/9780198855309.001.0001.

[19] Taran, O., Sandul, O., Rogatiuk, I., & Bodnar, V. (2022). Protection of nuclear power plants under international humanitarian law. International armed conflict in Ukraine. Nuclear and Radiation Safety, 4(96), 39-44. doi: 10.32918/nrs.2022.4(96).05.

[20] Taran, O.V. (2023) Derogation from obligations under the European Convention on Human Rights. In Criminal procedural law at the current stage of development of Ukraine: Materials of the round table, dedicated 40th anniversary of the Department of Criminal Procedure (pp. 52-56). Kyiv: National Academy of Internal Affairs.

[21] Thym, D. (2020). The end of human rights dynamism? Judgments of the ECtHR on “hot returns” and humanitarian visas as a focal point of contemporary European asylum law and policy. International Journal of Refugee Law, 32(4), 569-596. doi: 10.1093/ijrl/eeab004.

[22] Wallace, S. (2019). The application of the European Convention on Human Rights to military operations. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108566469.