uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 01.02.2024,
  • Доопрацьовано 03.05.2024,
  • Прийнято 28.05.2024
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 29, № 2, 2024
  • фінансові технології; справедливість; захист прав споживачів; соціальні зміни; правова мета
  • https://doi.org/10.56215/naia-herald/2.2024.77
  • Сторінки 77-89

Це дослідження зосереджене на впливі технологій на традиційні способи оплати й наслідках його для суспільства. З огляду на поширення цифрових валют, також відомих як криптовалюти, які використовують у транзакціях за допомогою фінансових технологій (фінтех), це дослідження може слугувати основою для розроблення законів і нормативних актів, що регулюють фінтех. Мета цього дослідження – запропонувати чітке й конкретне розуміння легітимності й суспільних переваг фінтеху в Індонезії. У цій статті використано методологію регуляторних досліджень, що охоплює соціально- правові методи, аналіз законодавства та вивчення правових концепцій. Результати цього дослідження надали можливість визначити три фундаментальні критерії використання фінтеху: гарантії, вигоди та справедливості. Положення про фінтех викладено в Положенні банку Індонезії № 19/12/ PBI/2017, Положенні Управління фінансових послуг № 77/POJK.01/2016 та Законі 1999 року, які також стосуються питань, пов’язаних із захистом прав споживачів. Із соціокультурної позиції фінтех уособлює технологічну революцію, яка сприяє суспільному розвитку. Фінтех має на меті запропонувати переваги для суспільства через спрощення електронних фінансових транзакцій. Аргументовано, що фінтех відіграє вирішальну роль у реформуванні суспільства, революціонізуючи взаємодію людей із фінансами. Ключовим аспектом цієї трансформації є перехід від традиційних методів оплати до цифрових альтернатив. Як для споживачів, так і для фінтех-компаній надзвичайно важливо дотримуватися законодавчих вимог під час упровадження фінтех-рішень, оскільки дотримання нормативно-правових актів має вирішальне значення. Недотримання етичних стандартів у фінтех- індустрії може стати на заваді її широкому впровадженню та призвести до негативних наслідків. Розуміння потенційних загроз, які фінтех становить для традиційної фінансової системи, дасть змогу фінансовим установам і регуляторам розробити ефективні стратегії управління ризиками

Використані джерела

[1] Aggarwal, M., Nayak, K.M., & Bhatt, V. (2023). Examining the factors influencing fintech adoption behaviour of gen Y in India. Cogent Economics and Finance, 11(1), article number 2197699. doi: 10.1080/23322039.2023.2197699.

[2] Agung, B. (2021). Optimising data security in fintech apps. Retrieved from https://dailysocial.id/post/optimasi-keamanan-data-di-aplikasi-fintech.

[3] Al-Khowarizmi, Efendi, S., Nasution, M.K.M., & Mawengkang, H. (2024). Measurement by applying internet financial reporting on the level of information presentation in the competitive FinTech peer- to-peer lending industry. IAES International Journal of Artificial Intelligence, 13(1), 66-73. doi: 10.11591/ ijai.v13.i1.pp66-73.

[4] Allen, F., Gu, X., & Jagtiani, J. (2022). Fintech, cryptocurrencies, and CBDC: Financial structural transformation in China. Journal of International Money and Finance, 124, article number 102625. doi: 10.1016/j.jimonfin.2022.102625.

[5] Alshater, M.M., Saba, I., Supriani, I., & Rabbani, M.R. (2022). Fintech in Islamic finance literature: A review. Heliyon, 8(9), article number e10385. doi: 10.1016/j.heliyon.2022.e10385.

[6] Ball, H.V. (1971). The sociology of Arnold M. Rose. Social Problems, 18(3), 287-298. doi: 10.2307/799796.

[7] Brand, C., Anable, J., Ketsopoulou, I., & Watson, J. (2020). Road to zero or road to nowhere? Disrupting transport and energy in a zero carbon world. Energy Policy, 139, article number 111334. doi: 10.1016/j. enpol.2020.111334.

[8] Brashier, N.M., & Schacter, D.L. (2020). Aging in an era of fake news. Current Directions in Psychological Science, 29(3), 316-323. doi: 10.1177/0963721420915872.

[9] Bui, M.T.T., & Luong, T.N.O. (2023). Financial inclusion for the elderly in Thailand and the role of information communication technology. Borsa Istanbul Review, 23(4), 818-833. doi: 10.1016/j. bir.2023.02.003.

[10] Davidson, M.D. (2021). How fairness principles in the climate debate relate to theories of distributive justice. Sustainability, 13(13), article number 7302. doi: 10.3390/su13137302.

[11] Demir, A., Pesqué-Cela, V., Altunbas, Y., & Murinde, V. (2022). Fintech, financial inclusion and income inequality: A quantile regression approach. European Journal of Finance, 28(1), 86-107. doi: 10.1080/1351847X.2020.1772335.

[12] Doumpos, M., Zopounidis, C., Gounopoulos, D., Platanakis, E., & Zhang, W. (2023). Operational research and artificial intelligence methods in banking. European Journal of Operational Research, 306(1). doi: 10.1016/j.ejor.2022.04.027.

[13] Dymond, J. (2024). Ciceronian jurisprudence and the law of nations. Historical Journal, 67(1). doi: 10.1017/S0018246X23000523.

[14] El-Chaarani, H., Abraham, R., & Skaf, Y. (2022). The impact of corporate governance on the financial performance of the banking sector in the MENA (Middle Eastern and North African) region: An immunity test of banks for COVID-19. Journal of Risk and Financial Management, 15(2), article number 82. doi: 10.3390/jrfm15020082.

[15] Etudaiye-Muhtar, O.F., Johan, S., Lawal, R., & Sakariyahu, R. (2024). Fintech, human development and energy poverty in sub-Saharan Africa. Journal of International Financial Markets, Institutions and Money, 91, article number 101931. doi: 10.1016/j.intfin.2023.101931.

[16] Hassan, M.S., Islam, M.A., Yusof, M.F., & Nasir, H. (2023). Usersʼ fintech services acceptance: A cross- sectional study on Malaysian insurance & takaful industry. Heliyon, 9(11), article number e21130. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e21130.

[17] Igamo, A.M., Rachmat, R.Al, Siregar, M.I., Gariba, M.I., Cherono, V., Wahyuni, A.S., & Setiawan, B. (2024). Factors influencing fintech adoption for women in the post-Covid-19 pandemic. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 10(1), article number 100236. doi: 10.1016/j.joitmc.2024.100236.

[18] Jati, A.S. (2020). Fintech P2P lending Pundiku targets 5000 traditional markets. Retrieved from https://inet.detik.com/business/d-4880887/fintech-p2p-lending-pundiku-incar-5000-pasar-tradisional.

[19] Kraiwanit, T., Limna, P., Wattanasin, P., Asanprakit, S., & Thetlek, R. (2023). Adoption of Worldcoin digital wallet in Thailand. Research in Globalization, 7, article number 100179. doi: 10.1016/j. resglo.2023.100179.

[20] Lasswell, H.D., & Kalpan, H.D.L. (2017). Power and society. A framework for political inquiry. New York: Routledge.

[21] Mas-Tur, A., Roig-Tierno, N., Sarin, S., Haon, C., Sego, T., Belkhouja, M., Porter, A., & Merigó, J.M. (2021). Co-citation, bibliographic coupling and leading authors, institutions and countries in the 50 years of technological forecasting and social change. Technological Forecasting and Social Change, 165, article number 120487. doi: 10.1016/j.techfore.2020.120487.

[22] Migozzi, J., Urban, M., & Wójcik, D. (2023). “You should do what India does”: FinTech ecosystems in India reshaping the geography of finance. Geoforum, 151, article number 103720. doi: 10.1016/j. geoforum.2023.103720.

[23] Mikołajczak, G., & Becker, J.C. (2019). What is (Un)fair? political ideology and collective action. Journal of Social and Political Psychology, 7(2), 810-829. doi: 10.5964/jspp.v7i2.1230.

[24] Murinde, V., Rizopoulos, E., & Zachariadis, M. (2022). The impact of the FinTech revolution on the future of banking: Opportunities and risks. International Review of Financial Analysis, 81, article number 102103. doi: 10.1016/j.irfa.2022.102103.

[25] Pizzi, S., Corbo, L., & Caputo, A. (2021). Fintech and SMEs sustainable business models: Reflections and considerations for a circular economy. Journal of Cleaner Production, 281, article number 125217. doi: 10.1016/j.jclepro.2020.125217.

[26] Pranita, N.K.P., & Suardana, I.W. (2019). Legal protection for customers of fintech (financial technology) service users. Kertha Semaya, 7(2).

[27] Rahman, M.A. (2020). History and development of Fintech in Indonesia from year to year. Retrieved from https://www.finansialku.com/fintech-di-indonesia/.

[28] Rusmi, R., Badruzzaman, & Sunuwati. (2022). Islamic law review of the sale and purchase transaction with the baje barter system in panca lautang district, sidrap regency. Sighat: A Journal of Sharia Economic Law, 1(1), 20-34. doi: 10.35905/shighat_hes.v1i1.3250.

[29] Shao, F. (2022). New energy industry financial technology based on machine learning to help rural revitalization. Energy Reports, 8, 13970-13978. doi: 10.1016/j.egyr.2022.10.001

[30] Simandan, D. (2020). Being surprised and surprising ourselves: A geography of personal and social change. Progress in Human Geography, 44(1), 99-118. doi: 10.1177/0309132518810431.

[31] Soekanto, S. (2016). Principles of legal sociology. Jakarta: PT. Raja Grafindo Persada.

[32] Sternisko, A., Cichocka, A., & Van Bavel, J.J. (2020). The dark side of social movements: Social identity, non-conformity, and the lure of conspiracy theories. Current Opinion in Psychology, 35. doi: 10.1016/j. copsyc.2020.02.007.

[33] Trzaskowski, J. (2024). Manipulation by design. Electronic Markets, 34(14). doi: 10.1007/s12525-024-00699-y.

[34] Wahyuni, R.A.E. (2019). The development of Islamic economics in Indonesia through the implementation of Sharia fintech. Mahkamah: Journal of Islamic Law Studies, 4(2), 184-192.

[35] Werner, W.G. (2024). Sisyphus in robes: International law, legal interpretation and the absurd. Leiden Journal of International Law, 37(1), 6-21. doi: 10.1017/S0922156523000389.

[36] Zhou, G., Zhu, J., & Luo, S. (2022). The impact of fintech innovation on green growth in China: Mediating effect of green finance. Ecological Economics, 193, article number 107308. doi: 10.1016/j.ecolecon.2021.107308.