ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- взаємодія; відповідальність; Європол; Інтерпол; міжнародний договір; поліція; правоохоронні органи
- https://doi.org/10.56215/naia-herald/1.2024.20
- Сторінки 20-30
В умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів увагу дослідників привертають організовані форми злочинності, протидія яким істотно ускладнюється, якщо кримінальним правопорушенням властиві транснаціональні ознаки. З огляду на це, актуальним є вивчення змісту міжнародних договорів, спрямованих на боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Цим обумовлена мета публікації щодо визначення окремих правових особливостей міжнародного співробітництва в протидії організованій злочинності для подальшої імплементації перспективних положень у роботу правоохоронних органів у цій сфері. Методологічну основу дослідження становлять як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Крім того, використано системний, інформаційний та функціональний підходи, а також термінологічний, системно-структурний, формально-логічний і порівняльно-правовий методи наукового пізнання. У межах дослідження підтверджено, що організована злочинність не визнає наявних кордонів держав і постійно їх долає. Водночас правоохоронні органи доволі обмежені у своїх діях цими кордонами, що істотно позначається на можливостях протидії злочинності, передусім організованій. Встановлено, що поступово утворюється правове забезпечення міжнародного співробітництва в протидії злочинності, зокрема організованій, однак на цей процес впливає концепція примату національного права над міжнародним. Доведено, що актуальна термінологія міжнародних договорів може не відповідати тій, яку використовують у національному законодавстві сучасних країн, проте уніфікація законодавства є обґрунтовано необхідною для ефективної протидії злочинності. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що їх можна використати для подальшого вдосконалення правових засад міжнародного співробітництва
Використані джерела
[1] Ablamskyi, S., Tchobo, D., Romaniuk, V., Šimić, G., & Ilchyshyn, N. (2023). Assessing the responsibilities of the international criminal court in the investigation of war crimes in Ukraine. Novum Jus, 17(2), 353-374. doi: 10.14718/NovumJus.2023.17.2.14.
[2] Aloklah, W. (2022). International efforts against impunity for the use of chemical weapons in Syria. Journal of International Criminal Justice, 20(3), 541-569. doi: 10.1093/jicj/mqac023.
[3] Arifin, R., Riyanto, S., & Putra, A. (2023). Collaborative efforts in ASEAN for global asset recovery frameworks to combat corruption in the digital era. Legality: Jurnal Ilmiah Hukum, 31(2), 329-343. doi: 10.22219/ljih.v31i2.29381.
[4] De Vries, H. (2023). Vertical cooperation in international criminal law. A mode of structure formation in world society. Journal of the Sociology of Law, 43(2), 247-278. doi: 10.1515/zfrs-2023-2014.
[5] García, R. (2023). European arrest warrant and the surrender procedures and defense of the constitutional order of the EU member States. Araucaria, 25(53), 359-381. doi: 10.12795/araucaria.2023.i53.14.
[6] García-Llave, R., & Perdomo, L. (2022). Mutual assistance in the framework of the international law of the sea against illicit drug trafficking by sea: The case of Spain and Colombia. Revista Electronica de Estudios Internacionales, 43. doi 10.17103/reei.43.14.
[7] Gerecka-Żołyńska, A., & Branicka, Z. (2023). Forms of cooperation between states to recover lost cultural goods – comments on the search for an optimal model. Santander Art and Culture Law Review, 9(1), 37-54. doi: 10.4467/2450050XSNR.23.004.18116.
[8] Ginting, J., & Talbot, P. (2023). Fundraising aspect of international terrorism organization in ASEAN: Legal and political aspects. Lex Scientia Law Review, 7(1), 1-30. doi: 10.15294/lesrev.v7i1.60074.
[9] Heyer, G. (2022). International police liaison officers: An examination of the experiences of New Zealand Police International Liaison Officers. Policing (Oxford), 16(1), 29-43. doi: 10.1093/police/paab051.
[10] Ilchyshyn, N., Brusakova, O., Krykun, V., & Myroshnychenko, Y. (2023). International legal cooperation in the field of criminal justice: New challenges and ways to overcome them. Journal of Law and Sustainable Development, 11, article number e0767.
[11] Kaluzhna, O., & Shunevych, K. (2022). Evidence In the international criminal court – the role of forensic experts: The Ukrainian context. Access to Justice in Eastern Europe, 5, 52-65. doi: 10.33327/AJEE-18-5.4-a000435.
[12] Kambarov, A., Karazhanov, M., Smagulov, A., & Kumisbekov, S. (2023). Topical issues in the fight against criminal offences in the field of informatisation and communications. Law, State and Telecommunications Review, 15(1), 177-190. doi: 10.26512/lstr.v15i1.44728.
[13] Kotsur, V., Kuprii, T., Semenets-Orlova, I., Skliar, N., Drakokhrust, T., & Berezovska-Chmil, O. (2023). Security issues on the european continent in conditions of Russiaʼs aggression against Ukraine. Revista de Gestao Social e Ambiental, 17(6), article number e03578. doi: 10.24857/rgsa.v17n6-026.
[14] Kühn, W. (2023). The European Public Prosecutorʼs Office – the protection of the EUʼs financial interests as supranational integration project. Journal for European Law Studies: ZEuS, 26(2), 151-188. doi: 10.5771/1435-439X-2023-2-151.
[15] Masyhar, A., Utari, I., & Usman, S.A. (2023). Legal challenges of combating international cyberterrorism: The NCB Interpol Indonesia and global cooperation. Legality: Jurnal Ilmiah Hukum, 31(2), 344-366. doi: 10.22219/ljih.v31i2.29668.
[16] Nizovtsev, Y., Parfylo, O., Barabash, O., Kyrenko, S., & Smetanina, N. (2022). Mechanisms of money laundering obtained from cybercrime: The legal aspect. Journal of Money Laundering Control, 25(2), 297- 305. doi: 10.1108/JMLC-02-2021-0015.
[17] Omelchuk, O., Haiur, I., Kozytska, O., Prysiazhna, A., & Khmelevska, N. (2022). Analysis of the activities of law enforcement authorities in the field of combating crime and corruption offences. Journal of Money Laundering Control, 25(3), 700-716. doi: 10.1108/JMLC-07-2021-0073.
[18] Orlovskyi, R. (2023). Legalization of criminally obtained property committed by organized criminal groups: European and Ukrainian standards. Juridicas CUC, 19(1), 197-230. doi: 10.17981/juridcuc.19.1.2023.07.
[19] Rohalska, V., Bronevytska, O., & Buciunas, G. (2022). Extradition in the criminal procedural legislation of Ukraine: Compliance with the European standards. Journal of Liberty and International Affairs, 8(1), 138-152. doi: 10.47305/JLIA2281138r.
[20] Sadouk, R. (2023). International cooperation, criminal justice and human rights: The missing link. International Annals of Criminology, 61(2), 103-130. doi: 10.1017/cri.2023.18.
[21] San, S. (2022). Transnational policing between national political regimes and human rights norms: The case of the Interpol Red Notice system. Theoretical Criminology, 26(4), 601-619. doi: 10.1177/13624806221105280.
[22] Singh, C. (2022). The Panoply of challenges facing international criminal justice: The United Kingdomʼs response to defining and responding to terrorism. Global Jurist, 22(2), 307-349. doi: 10.1515/gj-2021-0036.
[23] Socher, J. (2023). Enhancing access to justice through donor-led legal aid initiatives: International normative framework, practical approaches, and some findings from the field. Law and Development Review, 16(1), 1-22. doi: 10.1515/ldr-2021-0144.
[24] Spiezia, F. (2022). International cooperation and protection of victims in cyberspace: Welcoming Protocol II to the Budapest Convention on Cybercrime. ERA Forum, 23(1), 101-108. doi: 10.1007/s12027-022-00707-8.
[25] Tan, Y., & Yang, S. (2023). The Joint Investigation Team in Ukraine: An opportunity for the International Criminal Court? Chinese Journal of International Law, 22(1), 103-119. doi: 10.1093/chinesejil/jmad005.
[26] Vermeulen, G., & Kusak, M. (2023). Unblurring the fuzzy line between specialty and data protection in EU mutual legal assistance after the european investigation order. European Journal on Criminal Policy and Research, 29(4), 647-667. doi: 10.1007/s10610-023-09539-9.
[27] Weyembergh, A., & Theodorakakou, G. (2023). The role of Europol and Eurojust in countering the threat of FTFs: An evolving mandate. New Journal of European Criminal Law, 14(2), 157-182. doi: 10.1177/20322844231166359.
[28] Zając, D. (2023). The European arrest warrant in designer drugs cases. With or without verification of double criminality? European Journal on Criminal Policy and Research, 29(2), 247-261. doi: 10.1007/s10610-021-09487-2.
[29] Zavydniak, V., Zavydniak, I., Omelchuk, L., Polunina Lilia, V., & Suprun-Kovalchuk, T. (2022). Statesʼ main directions and forms of international cooperation against transnational economic crimes. Revista Cientifica General Jose Maria Cordova, 20(38), 323-339. doi: 10.21830/19006586.904.
[30] Zhetpisbaeva, B., Taitorina, B., Nukusheva, A., Baisalova, G., & Ayupova, Z. (2022). The age of terror: How to combine efforts for counteraction at the level of international and national law? Security Journal, 35(4), 1006-1022. doi: 10.1057/s41284-021-00310-5.