ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- публічність розгляду справи; упередженість; обвинувальний вирок; виправдувальний вирок; справедливість судового рішення; Європейський суд з прав людини
- https://doi.org/10.56215/naia-herald/1.2024.55
- Сторінки 55-65
Презумпція невинуватості є міжнародно визнаним стандартом кримінального судочинства. Утім правозастосовна практика засвідчує відсутність правової визначеності щодо розуміння та порядку реалізації окремих положень цієї засади кримінального провадження. Метою публікації є визначення та систематизація міжнародно визнаних стандартів гарантування права на презумпцію невинуватості. Під час дослідження застосовано такі методи пізнання, як порівняння, аналіз, узагальнення, системний підхід, що надали можливість описати результати й обґрунтувати отримані висновки. Визначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини метою застосування презумпції невинуватості є: забезпечення справедливого суду шляхом недопущення обвинувального судового ухилу; запобігання формуванню передчасної громадської думки щодо винуватості/невинуватості обвинуваченого, що може негативно позначитися на неупередженості суду; захист осіб, щодо яких було ухвалено виправдувальний вирок або щодо яких провадження було закрито за реабілітуючими підставами. Забезпечення презумпції невинуватості передбачає необхідність гарантування того, що це право буде реальним, а не уявним. Встановлено, що під час зʼясування, чи було порушено принцип презумпції посадовими особами державних органів під час інформування суспільства про рух кримінальних проваджень, Європейський суд з прав людини враховує, чи спонукала заява посадових осіб громадськість повірити у винуватість особи до винесення судом вироку та чи могли ці твердження вплинути на оцінку фактів під час винесення судового рішення. Оцінюючи повідомлення представників влади, необхідно розрізняти заяву про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та заяву про те, що особа здійснила кримінальне правопорушення за відсутності вироку; ураховувати, у контексті яких обставин було зроблено заяву, і зважати на реальний зміст висловлювань. Обґрунтовано правила дії презумпції невинуватості в часі: діє до моменту набрання вироком суду законної сили; обвинувальний вирок суду не відміняє право особи на презумпцію невинуватості до моменту набрання ним законної сили; ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав вимагає визнання особи невинуватою та відповідного поводження з нею. Проведене дослідження забезпечить уніфіковану правозастосовну практику діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду щодо дотримання правил дії презумпції невинуватості, що сприятиме утвердженню верховенства права
Використані джерела
[1] Boyko, O.V. (2021). The presumption of innocence as a security of the right to a fair trial. Law and Society, 2(1), 171-177. doi: 10.32842/2078-3736/2021.2.25.
[2] Chumak, K. (2017). Presumption of innocence in national legislation and practice of the European Court of Human Rights. Scientific Journal of the National Academy of the Prosecutorʼs Office of Ukraine, 2(14), 177-183.
[3] Coleman, M. (2021). Right without remedy? The development of the presumption of innocence at the International Criminal Court. International Criminal Law Review, 22(5-6), 875-894. doi: 10.1163/15718123-bja10107.
[4] Forejtová, M. (2022). The impartiality of judge and the principle of presumption of innocence in the light of recent ECTHR case law. Czech Yearbook of Public and Private International Law, 13, 144-158.
[5] Fuley, T. (2012). Presumption of innocence: Conceptual approaches. Word of the National School of Judges of Ukraine, 1(1), 39-53.
[6] Iheme, W.C. (2020). Blackness in America and the presumption of innocence: How the American police and mass media poisoned everything. The Journal of Human Rights, Semi-Annual, 15(2), 153-174.
[7] Khablo, O.Yu. (2022). Ensuring the presumption of innocence when informing the public in mass media about criminal proceedings. In Communication as a factor of transparency of social interaction: Psychological, historical, legal, economic and political dimensions (pp. 227-234). Olsztyn: Elk. Printing Department UWM in Olsztyn.
[8] Khablo, O.Yu., & Boyko, O.V. (2022). The right to a fair trial in the criminal justice system of Ukraine. Kyiv: Kafedra Publishing Center.
[9] Mamka, G.M. (2018). Fundamentals of criminal proceedings. Kyiv: Greta.
[10] Mykhaylenko, V.V. (2019). Implementation of the principle of the rule of law in criminal proceedings. Kyiv: Palivoda A.V.
[11] Myroshnychenko, T.M. (2016). Implementation of the principle of presumption of innocence in the process of criminal procedural evidence. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: Law, 40(2), 118-122.
[12] Nor, V.T. (2011). Presumption of innocence as a constitutional basis of criminal proceedings and its application in the practice of the European Court of Human Rights. Journal of the National University “Ostroh Academy”. Series: Law, 1(3), 1-24.
[13] Rozenbergs, J. (2022). Permissibility of the reverse burden of proof and its limits in criminal proceedings in the context of the presumption of innocence. Law: Journal of the University of Latvia, 15, 266-281. doi: 10.22364/jull.15.18.
[14] Seoane Pérez, F., & Valera-Ordaz, L. (2021). Stolen innocence? Observance of the EU directive on presumption of innocence by Spanish crime reporting. Communication and Society, 34(3), 15-30.
[15] Stoykova, R. (2021). Digital evidence: Unaddressed threats to fairness and the presumption of innocence. Computer Law and Security Review, 42, article number 105575. doi: 10.1016/j.clsr.2021.105575.
[16] Svoboda, T. (2023). Historical development of the presumption of innocence. Legal-Historical Studies, 53(1), 149-163. doi: 10.14712/2464689X.2023.10.
[17] Syza, N.P., & Matohnyuk, O.D. (2018). Presumption of innocence as a component of the right to a fair trial in the practice of the European Court of Human Rights. Herald of Criminal Justice, 3, 36-44.
[18] Tertyshnyk, V.М. (2018). Presumption of innocence: an integral legal principle and its application in the performance of the defense function. Legal Position, 1(20), 120-126.
[19] Villamarín López, M.L. (2021). Recent European Court of Justice case-law on Directive 2016/343 on the presumption of innocence (Milev, RH & DK): Are pre-trial detentions covered by this instrument? ERA Forum, 22(1), 137-146. doi: 10.1007/s12027-021-00657-7.
[20] Yu, F. (2022). Putting the “presumption” back in the “presumption of innocence”. International Journal of Evidence and Proof, 26(4), 342-358. doi: 10.1177/13657127221124361.
[21] Zelenskyi, S.M. (2017). Presumption of innocence as a guarantee of justice in criminal proceedings. Law and Society, 5, 244-249.