ISSN 2410-3594
e-ISSN 2786-7382
УДК 34; 159.9
Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
- Загальна декларація прав людини; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права; Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права; Комісія ООН з прав людини
- https://doi.org/10.56215/naia-herald/4.2023.19
- Сторінки 19-29
Актуальність дослідження зумовлена браком наукового консенсусу щодо правового змісту й можливих шляхів реалізації соціальних та економічних прав людини, а також загостренням дискусій довкола них у науковому і публічному дискурсі. Метою дослідження є історико-правовий аналіз процесу формування міжнародно-правових стандартів у сфері економічних і соціальних прав людини, варіантів їхнього унормування в тексті міжнародних договорів, які розробляли за результатами дискусій наприкінці 40-х – початку 50-х років минулого століття. Робота передбачала вивчення архівних матеріалів засідань Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН і Комісії з прав людини, що ґрунтувалося на застосуванні сукупності методів якісного та кількісного аналізу, синтезу, а також порівняльно-правового методу. Здійснене дослідження дало підстави дійти низки аргументованих висновків. З одного боку, аналіз як окремих наукових праць, так і доволі широких наукових дискусій дав змогу виокремити декілька основних концептуальних підходів до розуміння процесів розроблення та закріплення найважливіших правових норм, які спрямовані регулювати на міжнародному рівні сферу економічних і соціальних прав людини. З другого боку, на основі дослідження протоколів засідань як Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН, так і Комісії з прав людини встановлено, що процес розроблення та прийняття рамкових міжнародних пактів, які мали на меті закріпити принципові, юридично зобов’язувальні норми права, пройшов різні стадії та охопив різні концептуальні підходи учасників цього процесу. З огляду на аналіз сучасних наукових праць з порушеної проблематики, визначено передумови та складові процесу формування міжнародно-правових стандартів у сфері економічних і соціальних прав людини, які регулюють її донині. Отримані висновки мають цінність насамперед для інших наукових розробок, присвячених сфері прав людини, проте можуть бути також застосовані в процесі правотворчості відповідно до галузі права
Використані джерела
[1] Aliabieva, N., & Kerymov, L. (2022). The right to social protection of persons with disabilities according to international standards. Social and Legal Studios, 5(1), 63-69. doi: 10.32518/2617-4162-2022-5-63-69.
[2] Alper, K., Huber, E., & Stephens, J.D. (2021). Poverty and social rights among the working age population in post-industrial democracies. Social Forces, 99(4), 1710-1744. doi: 10.1093/sf/soaa073.
[3] Bayefsky, A.F. (2021). The UN Human Rights treaty system: Universality at the crossroads. Norwell: Kluwer law international.
[4] Bignami, F., & Spivack, C. (2014). Social and economic rights as fundamental rights. The American Journal of Comparative Law, 62, 561-587. doi: 10.5131/AJCL.2013.0036.
[5] Curtis, J. (2023). Socioeconomic rights, competition, and systemic neutrality: Approaching the right(s) contribution to emancipatory social movements. Indiana Journal of Global Legal Studies, 30(1), 273-331. doi: 10.2979/gls.2023.a886169.
[6] DeGooyer, S., Hunt, A., Maxwell, L., & Moyn, S. (2018). The right to have rights. New York: Verso Books.
[7] Dehm, J. (2019). Righting inequality: Human rights responses to economic inequality in the United Nations. Humanity: An International Journal of Human Rights, Humanitarianism, and Development, 10(3), 443-459. doi: 10.1353/hum.2019.0022.
[8] Donnelly, J., & Whelan, D.J. (2020). International Human Rights. New York: Routledge. doi: 10.4324/9780429266072.
[9] Freeman, M. (2022). Human rights. Cambridge: Polity Press.
[10] Garcia-Martín, L. (2022). Agenda 2030 and sustainable development: Some reflections on its legal nature and implementation on international law for States and business. Iberoamerican Journal of Development Studies, 11(2), 126-142.
[11] Golder, B. (2021). Critiquing human rights. Humanity: An International Journal of Human Rights, Humanitarianism, and Development, 12(2), 226-238. doi: 10.1353/hum.2021.0014.
[12] Gonalons-Pons, P. (2022). Servants of production: The politics of domestic workersʼ labor rights. Social Politics: International Studies in Gender, State and Society, 29(3), 932-954. doi: 10.1093/sp/jxab047.
[13] Graham, L.D. (2020). International human rights law and destitution: An economic, social and cultural rights perspective. New York: Routledge.
[14] Jung, C., Hirschl, R., & Rosevear, E. (2014). Economic and social rights in national constitutions. The American Journal of Comparative Law, 62(4), 1043-1093. doi: 10.5131/AJCL.2014.0030.
[15] Kang, S.L. (2009). The unsettled relationship of economic and social rights and the West: A response to Whelan and Donnelly. Human Rights Quarterly, 31(4), 1006-1029. doi: 10.1353/hrq.0.0106.
[16] Kirkup, A., & Evans, T. (2009). The myth of Western opposition to economic, social, and cultural rights?: A reply to Whelan and Donnelly. Human Rights Quarterly, 31(1), 221-237. doi: 10.1353/hrq.0.0063.
[17] Koo, J., & Ramirez, F.O. (2009). National incorporation of global Human rights: Worldwide expansion of national human rights institutions, 1966-2004. Social Forces, 87(3), 1321-1354. doi: 10.1353/sof.0.0167.
[18] Lipartito, K. (2020). The ontology of economic things. Enterprise & Society, 21(3), 592-624. doi: 10.1017/ eso.2020.42.
[19] Nakonechna, A. (2018). The International Bill of Human Rights through the lens of a needs-based approach. Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 25(3), 28-45. doi: 10.31359/1993- 0909-2018-25-3-28.
[20] Rabinovych, P. (2021). Universal standards of humanity as a conceptual basis for anthropocentric legal understanding. Law of Ukraine, 1, 76-87. doi: 10.33498/louu-2021-01-075.
[21] Sedaca, N.B., & Kennedy, K. (2019). Human rights: Progress, opportunities, and challenges. Georgetown Journal of International Affairs, 20, 16-26. doi: 10.1353/gia.2019.0025.
[22] Tistounet, E. (2020). The UN Human Rights Council, a practical anatomy. Massachusetts: Edward Elgar Publishing.
[23] Way, S. (2014). The “Myth” and mystery of US history on economic, social, and cultural rights: The 1947 “United States suggestions for articles to be incorporated in an International Bill of Rights”. Human Rights Quarterly, 36(4), 869-897. doi: 10.1353/hrq.2014.0052.
[24] Whelan, D.J., & Donnelly, J. (2007). The West, economic and social rights, and the global human rights regime: Setting the record straight. Human Rights Quarterly, 29(4), 908-949. doi: 10.1353/ hrq.2007.0050.
[25] Whelan, D.J., & Donnelly, J. (2009a). The reality of western support for economic and social rights: A reply to Susan L. Kang. Human Rights Quarterly, 31(4), 1030-1054. doi: 10.1353/hrq.0.0110.
[26] Whelan, D.J., & Donnelly, J. (2009b). Yes, a myth: A reply to Kirkup and Evans. Human Rights Quarterly, 31(1), 239-255. doi: 10.1353/hrq.0.0054.
[27] Young, K.G. (Ed.). (2019). The future of economic and social rights. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108284653.