uk

Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 27, № 3, 2022

  • Обставини, які підлягають доказуванню під час розслідування порушення законів і звичаїв війни

  • Отримано 24.06.2022,
  • Доопрацьовано 15.09.2022,
  • Прийнято 25.10.2022
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 27, № 3, 2022
  • досудове розслідування; міжнародне гуманітарне право; доказування; комбатант; законна ціль; військова необхідність
  • https://doi.org/10.56215/0122273.09
  • Сторінки 9-18

Розслідування порушення законів і звичаїв війни ‒ відносно новий напрям діяльності правоохоронних органів України. Попри те, що певний досвід таких розслідувань існує з 2014 року, розгортання державою-агресором повномасштабної війни, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, виявило практично всі форми (способи) порушення законів і звичаїв війни, що потребує від правозастосовника всебічного аналізу та правильного розуміння норм міжнародного гуманітарного права, яким визначено правила для учасників збройного конфлікту. Метою статті є формулювання деяких обставин, які підлягають доказуванню під час розслідування порушення законів і звичаїв війни та розкриття їх змісту з огляду на норми міжнародного гуманітарного права, що визначає специфіку предмета доказування в таких кримінальних провадженнях. Під час дослідження застосовано філософські (діалектичний і герменевтичний), загальнонаукові (системний, історичний, функціональний), спеціально-наукові (порівняльного правознавства, техніко-юридичний, тлумачення юридичних норм) методи пізнання. Підґрунтям роботи є норми договірного та звичайного (звичаєвого) права збройних конфліктів, практика його застосування на національному та міжнародному рівні, національне право, яким передбачено відповідальність за порушення законів і звичаїв війни, процесуальний порядок розслідування кримінальних правопорушень, криміналістичні рекомендації щодо розслідування окремих видів злочинів. За результатами дослідження сформульовано низку обставин, які підлягають доказуванню під час розслідування законів і звичаїв війни як окремих, але пов’язаних з іншими елементами складових предмета доказування, а саме: законні комбатанти, імунітет комбатанта; територіальні та часові межі дії міжнародного гуманітарного права; законна ціль, військова необхідність. Розкрито їхній зміст, доказове значення та зв’язок

Використані джерела

[1] Lobo de Souza, I.M. (2022). Nuremberg’s enduring legacy to international justice. Journal of International Humanitarian Legal Studies, 1-29. doi: 10.1163/18781527-bja10054.

[2] Tecott, R., & Halterman, A. (2021). The case for campaign analysis: A method for studying military operations. International Security, 45(4), 44-83. doi: 10.1162/isec_a_00408.

[3] Sagan, S.D., & Weiner, A.S. (2021). The rule of law and the role of strategy in the U.S. nuclear doctrine. International Security, 45(4), 126-166.

[4] Mehmetaj, J., & Meçaj, S. (2022). Dispute between Albania and Greece over the delimitation of maritime zones. Lex Portus, 8(3), 7-29. doi: 10.26886/2524-101X.8.3.2022.1.

[5] Crenshaw, E.M., & Robison, K.K. (2022). Making war on the fabric of society: A cross-national analysis of terrorism, urban public space and generalized social trust in Europe, terrorism and political violence.Terrorism and Political Violence. doi: 10.1080/09546553.2022.2032675.

[6] Blumenau, B. (2022). From punishment to preemption: The changing nature of regional organizations’ legal responses to terrorism, 1990-2010, studies in conflict and terrorism. Studies in Conflict & Terrorism. doi: 10.1080/1057610X.2022.2097586.

[7] Boryslavska, O. (2021). Judicial reforms in eastern Europe: Ensuring the right to a fair trial or an attack on the independence of the judiciary? Access to Justice in Eastern Europe, 1(9), 122-142. doi: 10.33327/AJEE-18-4.1-a000049.

[8] Kaplina, O., & Tumanyants, A. (2021). ECtHR decisions that influenced the criminal procedure of Ukraine. Access to Justice in Eastern Europe, 1(9), 102-121. doi: 10.33327/AJEE-18-4.1-a000048.

[9] Mykhailichenko, T., Zabuha, Yu., Babanina, V., & Syiploki, M. (2022). Protection of the right to health during the period of armed conflict: The experience of Ukraine. Access to Justice in Eastern Europe, 4(16),1-18. doi: 10.33327/AJEE-18-5.4-a000434.

[10] Sokurenko, V.V., & Zahumenna, Yu.O. (2022). Discourse on public security in some European political and legal teachings of the Middle Ages. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 29(2), 82-104. doi: 10.31359/jnalsu.29(2).2022.82-104.

[11] Mernyk, A.M., & Zinchenko, O.V. (2022). Theoretical and legal aspect of restriction of human rights in the conditions of special legal regimes. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 29(2), 105-118. doi: 10.31359/jnalsu.29(2).2022.105-118.

[12] Mrasori, F. (2022). The role of the unilateral harmonization to the EU integration. Lex Portus, 8(2), 54-77. doi: 10.26886/2524-101X.8.2.2022.3.

[13] Melnychuk, A.I., & Melnychuk, S.M. (2022). Violation of laws and customs of war: Issues of theory and practice. Pravo.ua, 2, 71-46. doi: 10.32782/LAW.UA.2022.2.9.

[14] Shulzhenko, A.V. (2022). Problems of proving the objective party in crimes of violation of the laws and customs of war. Bulletin of Luhansk State University of Internal Affairs named after E. Didorenko, 2(98), 62-69. doi: 10.33766/2524-0323.98.261-270.

[15] Savchuk, K.O. (2021). Issues of laws and customs of war in the writings of representatives of the Kyiv school of international law of the 19th – early 20th centuries. State and Law, 32, 447-456. doi: 10.33663/0869-2491-2021-32-447-456.

[16] Glowyuk, I.V., & Teteryatnik, H.K. (2022). Contextual elements in war crimes proceedings: The subject of sui generis evidence. Legal Scientific Electronic Journal, 6, 394-398. doi: 10.32782/2524-0374/2022-6/87$$.

[17] Kaplina, O., Kravtsov, S., & Leyba, O. (2022). Military justice in Ukraine: Renaissance during wartime. Access to Justice in Eastern Europe, 3(15), 120-136. doi: 10.33327/AJEE-18-5.2-n000323.

[18] Kaluzhna, O., & Shunevych, K. (2022). Liability mechanisms for war crimes committed as a result of russia’s invasion of Ukraine in february 2022: Types, chronicle of the first steps, and problems. Access to Justice in Eastern Europe, 3(15), 178-193. doi: 10.33327/AJEE-18-5.2-n000324.

[19] Khotynska-Nor, O., & Bakaianova, N. (2022). Transformation of bar in wartime in Ukraine: On the way to sustainable development of justice (on the example of Odesa region). Access to Justice in Eastern Europe, 3(15), 146-154. doi: 10.33327/AJEE-18-5.2-n000322.

[20] Uhrynovska, O., & Vitskar, A. (2022). Administration of justice during military aggression against Ukraine: The “Judicial Front”. Access to Justice in Eastern Europe, 3(15), 194-202. doi: 10.33327/AJEE-18-5.3-n000310.

[21] Antonyuk, N. (2022). Criminal and legal assessment of collaborationism: A change of views in connection with russia’s military aggression against Ukraine. Access to Justice in Eastern Europe, 3(15), 137-145. doi: 10.33327/AJEE-18-5.3-n000312.

[22] Taran, O.V. (2022). Circumstances that must be proven during the investigation of violations of the laws and customs of war. Legal Scientific Electronic Journal, 7, 413-416. doi: 10.32782/2524-0374/2022-7/100.

[23] The decision of the Supreme Court of the United States in the case of Ex Parte Quirin, 317 U.S. 1. (1942). Retrieved from https://supreme.justia.com/cases/federal/us/317/1/.

[24] Additional Protocol to the Geneva Conventions of August 12, 1949, relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I). (1977, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text.

[25] Geneva Convention on the treatment of prisoners of war. (1949, August). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text.

[26] International humanitarian law and challenges of modern armed conflicts. (2015). In XXXII International Conference of the Red Cross and Red Crescent. Geneva.