- конфлікт, правопорушення, криміналізація, суспільство, криза
- https://doi.org/10.56215/0122272.09
- Сторінки 9-16
Розглядаються причини, характерні риси та наслідки маргінальності та аномії, їх взаємний вплив і зв'язок. Аномія по суті являє собою комплекс соціальних та культурних патологій, що вражає суспільство. Відмітні риси має правова аномія. Маргінальність можна розглядати як стан особи, що передбачає її виключення із соціальних структур та породжує невизначеність соціальних позицій, що позначається на свідомості особи, її способі життя і діяннях. Маргінальність лежить в основі дезорганізаційних та реорганізаційних процесів у житті суспільства, вона сприяє появі аномії, підстави якої загалом полягають у розбіжності між домінуючою ідеологією пріоритетності права та обмеженими легальними засобами та способами задоволення життєвих потреб. Наслідком аномії може бути різке зростання рівня злочинності. Отже, дослідження маргінальності саме як передумови аномії є виправданим та актуальним. Метою роботи є визначення факторів маргінальної поведінки, що мають руйнівний, навіть криміногенний потенціал; зосередження уваги на тому факті, що маргінальність дестабілізує суспільні відносини, призводить до конфліктів, правопорушень і аномії. Методологічною основою статті стала система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових принципів і методів, зокрема: принципи об’єктивності, конкретності, комплексності; методи діалектичний, формально-логічний, системний, структурно-функціональний. У висновках констатовано, що маргінальність є однією з причин аномії, яка в свою чергу сприяє подальшій маргіналізації суспільства. Наукова новизна статті визначається сукупністю сформульованих висновків і полягає в поясненні взаємозалежності маргінальності та аномії, позначенні способів нейтралізації аномічних процесів через практичну реалізацію принципів верховенства права, правової рівності та усунення причин маргінальної поведінки. Результати дослідження сприяють позначенню шляхів впливу на осіб, схильних до маргінальної поведінки, удосконаленню засобів і методів подолання аномії у суспільстві та зменшенню проявів протиправної поведінки. У цьому їх практична значущість