Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Проблема протидії легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом, завжди перебувала в центрі уваги правоохоронних, фінансових органів та міжнародних організацій. Особливої актуальності вона набула в умовах пандемії COVID-19, яка переорієнтувала фінансову діяльність на застосування нових сучасних технологій, змінила економічні процеси, відкривши нові шляхи отримання злочинних доходів. Метою статті є дослідження сучасного стану міжнародного регулювання у сфері кримінально-правової протидії легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом. Методологічний інструментарій становлять діалектичний метод наукового пізнання, формально-юридичний, системно-структурний та порівняльно-правовий методи. Здійснення системного аналізу міжнародного законодавства у сфері протидії легалізації злочинних доходів дозволило дійти таких висновків: 1) концептуальним базисом ефективної протидії відмиванню «брудного» майна є міжнародне співробітництво, в межах якого відбувалось становлення національної системи правових норм; 2) міжнародне антилегалізаційне законодавство є достатньо уніфікованим, положення правових актів взаємно узгоджені і не містять принципових суперечностей, зокрема, щодо опису об’єктивних та суб’єктивних ознак легалізації; 3) міжнародні стандарти мають переважно рекомендаційний характер, однак країни дотримуються приписів щодо їх імплементації та подальшого виконання; 4) серед заходів запобігання легалізації найбільший інтерес становлять такі: створення реєстру бенефіціарних власників; розробка стандартів, призначених для забезпечення сумлінності у роботі публічних та приватних організацій; запровадження механізму моніторингу використання віртуальних валют та ін. Викладені у статті результати та пропозиції можуть бути використані при подальшому розробленні кримінально-правових механізмів протидії легалізації (відмиванню) майна, одержаного злочинним шляхом