Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Актуальність теми дослідження обумовлена науковою новизною та практичною значимістю використання сучасних можливостей безпілотних літальних апаратів органами правопорядку. Метою статті є дослідження історії, сучасного стану та перспектив розвитку безпілотного літального апарату як техніко-криміналістичного засобу та об’єкту криміналістичного дослідження. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання соціальних і правових явищ та понять. Поряд з ним застосовувалися такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, як історичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, соціологічний, статистичний, логічний та інші сучасні методи дослідження, що дозволяють сформулювати припущення та зробити висновки. За результатами дослідження проведено аналіз історії розвитку безпілотного літального апарату, де автор виокремлює п’ять основних етапів, а саме: період кінця ХІХ початку ХХ століття, період Першої світової війни та післявоєнний період, період Другої світової війни, період Холодну війну та локальних воєнних конфліктів того часу, а також сучасний період який охарактеризувався залученням сучасних безпілотних літальних систем не лише у військову сферу, а й в різні сфери життєдіяльності людини у тому числі в злочинну діяльність, а також у діяльність правоохоронних органів із розкриття, розслідування та попередження кримінальних правопорушень. Виходячи з цільового призначення, технічних характеристик та параметрів, в роботі наведено класифікацію безпілотних літальних апаратів, що залежить від їх типів, розмірів, ваги, силової установки та способу керування. З цього приводу, акцентовано увагу на безпілотних авіаційних системах, що відносяться до мультикоптерів, як найбільш перспективних безпілотних літальних апаратів, що можливо впровадити в роботу правоохоронних органів. Досліджено окремі аспекти та особливості використання безпілотного літального апарату як техніко-криміналістичного засобу та об’єкту криміналістичних досліджень. З цього приводу виокремлено проблемні питання, що стосуються визначення, у нормативно-правових актах, єдиного понятійно-категоріального апарату щодо систем та елементів безпілотного авіаційного комплексу. Висвітлено пріоритетні напрямки впровадження безпілотних літальних апаратів в діяльність правоохоронних органів. З урахуванням міжнародних стандартів в авіаційній сфері, запропоновані основні напрямки удосконалення українського законодавства з питань реєстрації, ліцензування та сертифікації безпілотних літальних апаратів, а також підстав та порядку його використання відповідними правоохоронними органами під час розкриття, розслідування та попередження кримінальних правопорушень. Практична значущість статті полягає у тому, що в ній, досліджуються актуальні питання історії розвитку, сучасного стану та перспектив удосконалення національного законодавства з питань, що стосуються практичного застосування безпілотного літального апарату як техніко-криміналістичного засобу та об’єкту криміналістичного дослідження