Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Курс на євроінтеграцію України передбачає гармонізацію національного та європейського права, починаючи з культурно-традиційних основ останнього, закладених ще в епоху Античності. До того  ж, як засвідчує аналіз актуальної проблематики у сфері сучасного доказового права, головні джерела методологічних суперечностей у підходах до її вирішення сягають своїм історичним корінням саме цієї епохи. Відповідно, вбачається за доцільне дослідити античні витоки як самої методології юридичної аргументації, так і сучасної техніки її ефективного застосування. Тим більше, що ці питання все ще залишаються недостатньо вивченими. Тому метою статті є виявлення тих логічних підвалин доказового міркування, що є надбанням античної думки та можуть бути ефективно використаними при розробці сучасних методів юридичного доказування. Для критичної оцінки класичних та сучасних методологічних концепцій у царині доказового права, а також для виявлення кардинальних розбіжностей у тлумаченнях цілей, засобів та методологічних підходів до побудови доказових процедур було використано методи герменевтичного та порівняльного аналізу. При пошуку шляхів вирішення суперечностей між альтернативними методологічними парадигмами, кожна з яких виявляє як свої конструктивні моменти, так і деяку функціональну обмеженість, застосовано метод діалектичного синтезу, що передбачає раціональне інтегрування протилежно орієнтованих підходів на засадах їх релевантного залучення та взаємодоповнення. Для обґрунтування результатів та формулювання висновків проведеного дослідження було використано методи дедуктивно-логічного аналізу, а також індуктивного узагальнення, ймовірнісно-статистичних оцінок та аналогії. Обґрунтовано, що звернення до логіко-методологічних засад раціонального мислення, сформульованих та систематизованих давньогрецькими мислителями та технічно використаних у системі римського права, відкриває широкі можливості в плані вирішення низки актуальних проблем сучасної теорії та практики юридичного доказування. Для вирішення актуальних проблем сучасної методології доказового права доцільним є ретроспективний аналіз її попереднього історичного розвитку, оскільки тим самим уможливлюється, по-перше, з’ясування сутнісних причин виникнення таких проблем із самих їхніх витоків. По-друге, запропонований підхід, будучи спрямованим на дослідження логіко-методологічних першооснов теорії юридичної аргументації, передбачає пошуки вирішення цих проблем на фундаментальному рівні. Зокрема, звернення до античних джерел методології доказування сприятиме вирішенню багатьох дискусійних питань її сучасного розвитку, серед яких вирізняється дилема дедуктивістської чи ймовірнісно-статистичної парадигми, проблема критеріїв достатності доказів тощо. Застосування аргументаційних стратегій, побудованих на базових логічних критеріях раціональності та доказовості, сприятиме підвищенню ступеня об’єктивності у практиці прийняття правових рішень, будучи дієвим засобом протидії суб’єктивізму у ході їх вироблення