Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Однією з основних проблем реформування інституту прокуратури є часткова невизначеність функції процесуального керівництва досудовим розслідуванням як елемента наглядових повноважень. Відсутність положень щодо ефективного впливу на виконання вказівок стосовно керівництва слідством, притягнення слідчих до відповідальності свідчать про необхідність перегляду наявних підходів до обсягу повноважень прокурора. Метою статті є аналіз наявних підходів до обсягу повноважень прокурора щодо процесуального керівництва досудовим розслідуванням і вивчення міжнародного досвіду функціонування цього інституту кримінального процесу. Під час написання статті застосовано термінологічний, системно-структурний, порівняльно-правовий методи. У статті проаналізовано сучасний стан процесуального керівництва в Україні, низці країн Європи та пострадянського простору щодо визначення позитивних інновацій та розроблення пропозицій щодо їх впровадження в національне правозастосовне середовище. Аргументовано необхідність приведення підходів до закріплення цього інституту в законодавстві відповідно до положень Конституції України. Детально проаналізовано приписи законодавства Німеччини та Грузії стосовно закріплення інституту процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Здійснено класифікацію держав за повноваженнями їхніх органів прокуратури в частині процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Доведено, що інститут процесуального керівництва досудовим розслідуванням в Україні потребує застосування досвіду зарубіжних держав. Зауважено, що результати дослідження можуть бути використані в нормотворчій і правозастосовній діяльності