- правова поведінка; домашнє насильство; злочин; кривдник; жертва; копінг-стратегії
- https://doi.org/10.56215/0122271.79
- Сторінки 79-90
Актуальність теми значною мірою обумовлена необхідністю поглибленого дослідження такого складного соціального феномену, як домашнє насильство, що передбачає з’ясування закономірностей формування віктимної поведінки жертв домашнього насильства. Метою статті є встановлення та дослідження загальних і спеціальних рис, властивостей, природи віктимності, віктимізації, а також визначення специфіки поведінки жертв домашнього насильства. Для реалізації поставленої мети використано комплекс філософських, загальнонаукових і спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Застосовано історичний, порівняльно-правовий, системний, герменевтичний, структурно-функціональний методи, а також методи порівняння, узагальнення тощо, які сприяли ефективному науковому пошуку обраного предмета дослідження. Унаслідок проведеного дослідження проаналізовано кримінолого-віктимологічні аспекти жертв домашнього насильства в контексті сучасних теоретико-правових знань. Розглянуто сутність домашнього насильства як соціального явища та як злочину. Висвітлено загальні положення віктимології в галузі науково-кримінологічного знання, а також окремі віктимологічні характеристики жертв домашнього насильства. Розкрито сутність і характерні особливості віктимної поведінки, виокремлено чинники віктимності та віктимізації Описано типові копінг-стратегії. На підставі міждисциплінарного аналізу віктимної поведінки жертв домашнього насильства встановлено психологічні та правові аспекти різних демографічних сегментів жертв домашнього насильства за статевою та віковою належністю: жінки, чоловіки, діти. Визначено систему причиново-наслідкового взаємозв’язку «жертва – кривдник – віктимна поведінка» у домашньому насильстві. Встановлено, що жертвам цих протиправних діянь притаманні ознаки емоційних і поведінкових розладів, які спричинені систематичними актами домашнього насильства. Викладені в науковій статті положення можуть бути використані у: правозастосовній діяльності під час розроблення, удосконалення рекомендацій з питань запобігання, протидії домашньому насильству; науково-дослідній діяльності – для подальшого дослідження проблематики домашнього насильства й розроблення загальнотеоретичних і практичних рекомендацій, заходів; освітньому процесі – під час підготовки лекцій, семінарів з кримінології, віктимології, кримінального права, сімейного права, соціальної психології, юридичної психології, превентивної психології