Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Реформування кримінального процесуального законодавства та судової системи України актуалізує необхідність з’ясування меж активності суду в кримінальному процесі, його роль у збиранні, перевірці й оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Метою наукової роботи є вивчення положень чинного кримінального процесуального законодавства в частині дослідження й оцінки судом доказів. Для досягнення поставленої мети використано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, серед яких діалектичний, системно-структурний, статистичний та метод системного аналізу. Обґрунтовано, що в межах судового розгляду в кримінальному провадженні суддя як суб’єкт дослідження та оцінки доказів провадить певну дослідницьку діяльність. Доведено, що зазначена діяльність спрямована на встановлення обставин і відтворення певних фрагментів дійсності, які дають змогу довести чи спростувати факти, результатом чого є формування в судді внутрішнього переконання та зрештою ухвала судового рішення. Наголошено на пріоритетному значенні такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження показань, речей і документів, що сприяє повному з’ясуванню обставин провадження та його об’єктивному вирішенню. Одержані результати дослідження сприятимуть розвитку системи правосуддя з урахуванням кращих міжнародних практик у контексті змагального кримінального процесу, забезпечуючи правильний та своєчасний розгляд кримінальних проваджень