Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 28.07.2021,
  • Доопрацьовано 28.09.2021,
  • Прийнято 19.10.2021
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 26, № 4, 2021
  • конституційне право, мирне зібрання, мітинг, похід, демонстрація, правові цінності, значення, права людини і громадянина
  • https://doi.org/10.56215/01211214.36
  • Сторінки 36-45

Мета статті – дослідити конституційне право громадян на мирні зібрання в системі сучасних правових цінностей. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в публікації обґрунтовано місце конституційного права громадян на мирні зібрання в системі сучасних правових цінностей, з’ясовано поняття та сутність, а також здійснено загальний огляд системи правових цінностей в Україні, досліджено роль конституційного права громадян на мирні зібрання у відповідній системі, на підставі аргументів і наявних фактів сформульовано науково обґрунтовані висновки. Питання формування та становлення системи сучасних правових цінностей є надзвичайно актуальним в умовах становлення національної демократії, утвердження принципів правової державності. Правова система суспільства є суто юридичним явищем, що тісно пов’язане із системою правових цінностей, бере з нього витоки та формується на підставі традицій та усталених суспільних (соціальних) практик. За результатами аналізу впливу культури мирних зібрань, реалізації громадянами відповідного права та його становлення в системі сучасних правових цінностей було доведено, що кожен історичний етап становлення української державності знаменувався масовим зібранням. Українська історія, зокрема історія українського права та правової системи, має кілька виразних прикладів публічної реалізації права на мирні зібрання громадянами, що зумовили реальні юридичні наслідки, а також недопущення узурпації влади й інших протиправних діянь, що підтверджує позицію авторів щодо фундаментального значення відповідного права громадян

Використані джерела

[1] Андрікевич Н. Революція на граніті – це одні з найщасливіших днів мого життя. URL: https:// ukrnationalism.com/interview/40-revoliutsiia-na-hraniti-tse-odni-z-naishchaslyvishykh-dniv-mohozhyttiaviktor-roh.html.

[2] Чуб А. Адміністративно-правові гарантії реалізації права громадян на мирні зібрання. Актуальні проблеми правознавства. 2020. № 4 (24). С. 86–90. doi: 10.35774/app2020.04.086.

[3] Філоретова М. В. Спонтанне мирне зібрання: проблеми адміністративно-правового регулювання. Наукові записки. 2020. № 8. С. 130–135. (Серія “Право”). doi: 10.36550/2522-9230.2020.8.27.

[4] Філоретова М. В. Свобода мирних зібрань як об’єкт захисту адміністративними судами: дис. … д-ра філософії. Київ, 2021. 251 с.

[5] Загальне адміністративне право: підручник / за заг. ред. І.С. Гриценка. Київ: Юрінком Інтер, 2015. 568 с.

[6] Клименко О. І. Конституційне право громадян на мирні зібрання та його забезпечення в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02. Київ, 2014. 20 с.

[7] Кобрусєва Є. А. Сучасні методологічні підходи до дослідження права на мирні зібрання в Україні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2020. № 48. С.  29–33. (Серія “Юриспруденція”). doi: 10.32841/2307-1745.2020.48.6

[8] Колодій А. М. Принципи права України: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 1998. 208 с.

[9] Конєв І. Є. Конституційні засади реалізації права на мирні зібрання в сучасній Україні. Проблеми становлення правової демократичної держави. 2019. № 4. Ч. 1. С. 45–49. doi: 10.32850/sulj.2019.4.1.10.

[10] Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text.

[11] Костюк Д. С. Вплив “Помаранчевої революції” на розвиток громадянського суспільства в Україні (2004–2013 рр.). Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2018. Т. 29. № 1. С. 19–24.

[12] Загальна теорія права : підручник / за заг. ред. М. І. Козюбри. Київ: Ваіте, 2015. 392 с.

[13] Кротенко І. Революція гідності завершилася, але досі триває революція духу. URL: https:// www.radiosvoboda.org/a/27378477.html.

[14] Киридон А. М. Євромайдан. Революція Гідності: причини, характер, основні етапи. Історична пам’ятка. 2015. Вип. 33. С. 17–32.

[15] Лук’янов Д. Правова система як предмет порівняльно-правових досліджень: характеристика за теорією систем. Вiсник Нaцiонaльної aкaдемiї прaвових нaук Укрaїни. 2015. № 2. С. 27–35.

[16] Мельник Р. С. Право на свободу мирних зібрань: теорія і практика. Київ: Ваіте, 2015. 168 с.

[17] Мірошниченко М. І. Поняття “правова система України” у співвідношенні із категорією “правова система” в контексті генезисної структури правових систем. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 4. С. 24–27.

[18] Нагребельний В. П. Законодавча техніка та ефективність правотворення в Україні. Часопис Київського університету права. 2003. № 3. С. 3–7.

[19] Офіцинський Р. Політичний розвиток незалежної України (1991–2004) в аспекті європейської ідентичності (на матеріалах періодики Заходу). Ужгород: Граджа, 2005. 468 с.

[20] Орденов С. С. Право як благо в системі суспільних відносин: соціально-філософське дослідження. Вісник Національного авіаційного університету. 2017. Вип. 1. С. 71–77.

[21] Петришин О. В., Погребняк С. П., Смородинський В. С. Теорія держави і права : підручник / за ред. О. В. Петришина. Харків: Право, 2015. 368 с.

[22] Пильгун Н. В., Вінічук О. Ю. Проблеми реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні. Часопис Національного університету “Острозька академія”. 2018. Вип. 1. № 17. С. 1–13.

[23] Про політичну кризу у державі, що виникла у зв’язку з виборами Президента України : постанова Верховної Ради України від 27 листоп. 2004 р. № 2214-IV. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2214-15#Text.