Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 01.07.2021,
  • Доопрацьовано 01.09.2021,
  • Прийнято 28.09.2021
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 26, №3, 2021
  • поліграф, поліграфологія, спеціаліст-поліграфолог, експерт, спеціальні знання, судова психофізіологічна експертиза
  • https://doi.org/10.33270/01211203.7
  • Сторінки 7-15

Мета дослідження – висвітлити актуальні питання, пов’язані з допустимістю та доказовою сутністю результатів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта і предмета дослідження. Методологічне підґрунтя становили загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ та їх зв’язок з теорією та практикою використання результатів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа, а також спеціальні методи дослідження, а саме: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний і метод прогнозування. Наукова новизна. Обґрунтовано наукову думку щодо сутності позицій допустимості  й доказовості результатів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа, які в сукупності з іншими даними можуть слугувати доказами у відкритому кримінальному провадженні. Висновки. Аргументовано наукову позицію стосовно того, що основу достовірності психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа формують такі складові, як точність і надійність. Вони не є тотожними поняттями. Кожне з них має певне змістове навантаження, яке в сукупності забезпечує верифікованість результатів досліджень, здійснених із застосуванням поліграфа. Своєю чергою достовірність корелюється з надійністю і точністю отриманих інформаційних даних за рахунок якості виконаних досліджень поліграфологом, передусім у питанні проведення судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа. Означені вище складові забезпечують допустимість як властивість доказу, що характеризує його з погляду законності джерела фактичних даних (відомостей, інформації), а також способів одержання та форм закріплення фактичних даних. Доказ визнають допустимим, якщо його отримано в законному порядку. З огляду на те, що проведення судової психофізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа є впорядкованою діяльністю, що передбачає дотримання всіх процесуальних вимог, отримані результати цілком можуть мати статус процесуальних доказів

Використані джерела

[1] Дуфенюк О. М., Кунтій А. І. Судова практика оцінки результатів використання поліграфа на стадії досудового розслідування. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 2. С. 119–121.

[2] Gołaszewski M. Report from the 54th seminar of the American polygraph association. European polygraph. 2019. Vol. 13. Nо. 3. Issue 49. Р. 161–165. doi: 10.2478/ep-2019-0012.

[3] Грошевий Ю. М., Стахівський С. М. Докази і доказування у кримінальному процесі: наук.-практ. посіб. Київ: КНТ; Фурса С. Я., 2006. 272 с.

[4] Horvath F. A hundred years of polygraphy: Some primary changes and related issues. European polygraph. 2020. Vol. 14. Nо. 1. Issue 51. Р. 30–43. doi: 10.2478/EP-2020-0007.

[5] Холодный Ю. И. Точность вывода по результатам психофизиологического исследования с применением полиграфа на примере работы в реальных условиях. URL: http://www.liedetector. ru/pub/pub17.php.

[6] Комиссаров В. И., Холодный Ю. И. Полиграф как средство получения процессуально значимой информации по уголовному праву. URL: http://web1.law.edu.ru/article/article. asp?articleID=148693.

[7] Кoмиcсаpoва Я. В. Результаты пcихoфизиoлoгичеcкoгo иccледoвания c иcпoльзoванием пoлигpафа как дoказательcтвo в угoлoвнoм пpoцеccе. Угoлoвный пpoцеcc. 2005. № 5. С. 58–65.

[8] Комиссарова Я. В. Прецедент признания заключения специалиста-полиграфолога документом – источником доказательств. Теория и практика применения полиграфа в правоохранительной деятельности: IV Междунар. науч.-практ. конф. Сочи: ГУВД Краснодар, 2000. С. 101–104. 

[9] Kormos М. Polygraph examinations in the department of special psychology o f the ministry of the interior of the Slovak republic – a Retrospective View. European polygraph. 2017. Vol. 11. Nо. 3. Issue 41. Р. 120–127. doi: 10.1515/ep-2017-0012.

[10] Ковальчук С. О. Поліграф як нетрадиційний криміналістичний засіб і можливості його використання в кримінально-процесуальному доказуванні. Актуальні проблеми криміналістики: наук.-практ. конф. Донецьк: Державний НДІ МВС України, 2001. С. 92–100.

[11] Мотлях О. І. Психофізіологічна експертиза з використанням поліграфа як можливе джерело доказів. Право та державне управління. 2011. № 4. С. 117–120.

[12] Мотлях О. І. Допустимість використання в доказуванні фактичних даних, які були отримані за допомогою поліграфа. Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності: V Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 25 листоп. 2011 р.). Київ: Національна академія внутрішніх справ, 2012. С. 31–34.

[13] Мотлях О. І. Місце результатів поліграфологічних досліджень в системі забезпечення доказів у кримінальному провадженні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2012. Т. 4. Вип. 19. С. 147–149.

[14] Мотлях О. І. Поліграф: наукова природа походження, нормативно-правове регулювання та допустимі межі застосування: монографія. Київ: Освіта України, 2012. 394 с.

[15] Ничипopенкo Т. Ю. Пpименение пoлигpафа в дoказывании пo угoлoвным делам: взгляд пpoцеccуалиcта. Угoлoвный пpoцеcc. 2008. № 3. C. 45–48.

[16] Шаповалов В. О. Методика визначення психологічних ознак достовірності/недостовірності показань у юридичній практиці: метод. посіб. Київ: Кафедра, 2012. 92 с.

[17] Шаповалов В. А. Методика психологической оценки достоверности показаний в юридической практике. Киев: Освита Украины, 2015. 60 с.

[18] Slowik S. M. Critical changes over the 100 year evolution of polygraph practices. European polygraph. 2020. Vol. 14. No. 1. Issue 51. P 50–57.

[19] Строков І. В. Проблеми застосування поліграфа в розкритті злочинів та експертних дослідженнях. Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності: Міжнар. наук.-практ. конф. Київ: Національна академія внутрішніх справ, 2005. Ч. 2. С. 159–163.

[20] Тертышник В. М., Слинько С. В. Теория доказательств. Харьков: Арсис, 1998. 256 с.

[21] Widacki J., Szuba-Boron A. Polygraph examinations of civil servants in Poland. European polygraph. 2017. Vol. 11. Nо. 1. Issue 39. Р. 15–23. doi: 10.1515/ep-2017-0002