Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 15.02.2021,
  • Доопрацьовано 04.05.2021,
  • Прийнято 25.06.2021
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 26, №2, 2021
  • проникнення до житла або іншого володіння особи, обшук, огляд, затримання особи, слідчі (розшукові) дії, слідчий
  • https://doi.org/10.33270/01211192.68
  • Сторінки 68-82

Метою статті є аналіз проблемних питань кримінального процесуального порядку проникнення до житла чи іншого володіння особи та формування на цій підставі науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення чинного законодавства і практики його застосування. Методологія. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських та іноземних учених, положення Кримінального процесуального кодексу України, а також практика його застосування. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній: 1) висвітлено особливості передбачених у Кримінальному процесуальному кодексі України порядків проникнення до житла чи іншого володіння особи (за добровільною згодою особи, яка ними володіє чи користується; на підставі ухвали слідчого судді; без ухвали слідчого судді в невідкладних випадках із подальшим отриманням такої ухвали після проникнення до житла чи іншого володіння особи); 2) сформульовано рекомендації щодо їх застосування на практиці, а також визначено напрями вдосконалення. За результатами дослідження сформульовано комплекс пропозицій, спрямованих на вдосконалення положень КПК України, що регламентують порядки проникнення до житла або іншого володіння особи, і практики їх застосування, зокрема: 1) сформульовано рекомендації щодо одержання та процесуального оформлення добровільної згоди на таке проникнення; 2) встановлено, що проникнення за добровільною згодою можливе під час затримання уповноваженою службовою особою та огляду місця події; 3) аргументовано, що визнання протоколу огляду місця події, проведеного за наявності добровільної згоди особи, яка володіє житлом чи іншим володінням, допустимим доказом залежить від результатів тлумачення судом відповідних положень КПК України (така ситуація є сприятливим середовищем для реалізації корупційних практик); 4) визнано необґрунтованою позицію Верховного Суду, відповідно до якої, якщо слідчий суддя видає ухвалу про надання певному слідчому дозволу на проведення обшуку, то обшук має проводити лише цей слідчий, який не має права доручати проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії оперативним працівникам; 5) запропоновано розширити перелік невідкладних випадків для проведення огляду чи обшуку в житлі або іншому володінні особи або ж чітко регламентувати в КПК України можливість проведення огляду чи обшуку в житлі чи іншому володінні особи за наявності добровільної згоди власника чи користувача та без подальшого звернення до суду за одержанням відповідної ухвали; 6) висловлено пропозицію стосовно доповнення КПК України положеннями, які надали б можливість проведення не лише огляду та обшуку, а й інших слідчих (розшукових) дій у житлі чи іншому володінні особи (наприклад, слідчого експерименту в житлі чи іншому володінні особи)

Використані джерела

Використані джерела в процесі публікації