- аналіз інформації, зв’язок, оперативний підрозділ, оперативне провадження, кримінальний аналіз, оперативно-розшукові заходи, негласні слідчі (розшукові) дії
- https://doi.org/10.33270/01211181.131
- Сторінки 131-137
Мета статті полягає в розробленні й оприлюдненні рекомендацій використання методів кримінального аналізу під час оперативного провадження та досудового розслідування оперативних і слідчих підрозділів Національної поліції. Методологія. З огляду на поставлену мету, специфіку об’єкта та предмета дослідження обрано методологічний інструментарій. Методологічну основу статті становить діалектичний підхід до аналізу використання кримінального аналізу в діяльності оперативних і слідчих підрозділів. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (абстрагування, аналогія, дедукція, індукція, синтез) для детального з’ясування змісту розглядуваних питань; емпіричний – під час проведення експериментального дослідження й інтерв’ювання експертів; метод системного аналізу – для визначення напрямів запровадження інноваційних підходів до розв’язання проблеми; теоретичний – під час вивчення наукової та навчально-методичної літератури; моделювання – у процесі дослідження визначених об’єктів за допомогою моделювання їхніх окремих ознак. Наукова новизна зумовлена необхідністю вдосконалення наявних форм використання методів кримінального аналізу під час оперативного та кримінального провадження. Розроблено алгоритм здійснення аналізу інформації про зв’язок, який проводять працівники оперативних підрозділів за запитами слідчих (детективів) Національної поліції України. Висновки. Запропоновано внести зміни до Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, зокрема пункт 4 частини першої статті 8 доповнити положенням такого змісту: з метою виконання завдань оперативно-розшукової діяльності отримання інформації, яка знаходиться в операторів і провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, зокрема отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, здійснюють згідно з положеннями статей 159–166 Кримінального процесуального кодексу України відповідно до особливостей, установлених частиною другою статті 8 цього Закону. Одержані результати дослідження можуть бути використані вченими для подальших наукових розробок у цій сфері, а також працівниками правоохоронних органів у запобіганні кримінальним правопорушенням