Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Метою статті є виокремлення типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним поводженням із небезпечними матеріалами, і формулювання відповідних тактичних завдань, окреслення порядку їх розв’язання з розробленням пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства й відповідної правозастосовної практики. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і загальнонаукові та спеціальні методи, що ґрунтуються на ньому. Порівняльно-правовий метод застосовано під час аналізу думок науковців і практиків стосовно досліджуваної проблематики, норм матеріального й процесуального права, наукових категорій і визначень. У процесі конкретизації понять і категоріального апарату дослідження, конструюванні вихідних тверджень, виокремлення типових слідчих ситуацій і завдань розслідування застосовано логіко-юридичний метод, методи індукції та дедукції, моделювання – для встановлення спільного в ознаках і властивостях технологій вчинення злочинної діяльності з небезпечними матеріалами та в її механізмі, а також у методах і засобах розслідування, тактики проведення слідчих (розшукових) дій; статистичний – для узагальнення результатів соціологічних досліджень, вивчення матеріалів кримінальних проваджень, матеріалів слідчої, прокурорської та судової практики, оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в статті комплексно, з використанням сучасних методів пізнання й урахуванням практики діяльності Національної поліції України визначено типові вихідні слідчі ситуації в розслідуванні кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним поводженням із небезпечними матеріалами (особу затримано під час збуту небезпечних матеріалів; затримано особу, в якої вилучено небезпечні матеріали, мету дій підозрюваного не встановлено; встановлено джерела походження небезпечних матеріалів; встановлено факт учинення незаконного збуту небезпечних матеріалів; затримано службову особу; спеціальною перевіркою встановлено факти порушень правил поводження з небезпечними матеріалами), що створюються відповідно до кількісно-якісних характеристик первинної криміналістично значущої інформації та особливостей її джерел за схемою відносин: “небезпечний матеріал – подія – особа злочинця”, а також тактичні завдання розслідування зазначених кримінальних правопорушень й алгоритм проведення слідчих (розшукових) дій за кожною з них. Висновки. Слідчі ситуації на початковому етапі впливають на визначення завдань розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним поводженням із небезпечними матеріалами: встановлення події, способу та предмета кримінального правопорушення; виявлення і викриття осіб, які його вчинили; визначення характеру й розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди; виявлення та процесуальне закріплення слідів кримінального правопорушення; встановлення зв’язків незаконного поводження з небезпечними матеріалами з іншими правопорушеннями; виявлення причин й умов, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення (з правовим реагуванням на їх усунення)