Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 08.11.2020,
  • Доопрацьовано 07.02.2021,
  • Прийнято 20.02.2021
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 26, №1, 2021
  • поліграф, поліграфологія, спеціаліст-поліграфолог, експерт, спеціальні знання, непроцесуальна та процесуальна форма, судова психофізіологічна експертиза
  • https://doi.org/10.33270/01211181.58
  • Сторінки 58-66

Мета дослідження – висвітлити питання, пов’язані зі спеціальними знаннями в новоутвореній міждисциплінарній науці поліграфології, акцентувавши увагу на їх особливостях. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Це загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також їх зв’язку з теорією та практикою щодо застосування спеціальних знань у поліграфології. Також використано спеціальні методи дослідження, а саме: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний і метод прогнозування. Наукова новизна. Уперше обґрунтовано наукову думку стосовно спеціальних знань у поліграфології, висвітлено їх зміст й особливості. Розглянуто проблемні питання, які нині постали в поліграфологічній діяльності й загальмовують повноцінний процес долучення цієї галузі знань до сфери суспільних правовідносин. Висновки. Обґрунтовано наукову позицію стосовно того, що поліграфологія є порівняно новою, цілком сформованою міждисциплінарною наукою, яка, акумулюючи здобутки низки інших наук, вибудовує власне бачення з питань спеціальних знань. Їх можна визначити як специфічні, якими володіє обмежене коло фахівців цього профілю й не є загальнодоступними та загальновідомими для більшості суб’єктів, що використовують такі результати. Доведено, що спеціальні знання поліграфолог може використовувати тоді, коли його залучають до виконання специфічних досліджень у конкретній сфері чи напрямі діяльності, під час проведення психофізіологічних експертиз із застосуванням поліграфа, зокрема в питаннях кримінального судочинства. Проблемні питання цієї науки стосуються передусім неузгодженості понятійного апарату, браку уніфікованості методики проведення поліграфологічних досліджень, невідпрацьованості єдиних підходів до оформлення висновків проведених досліджень тощо, що зрештою вносить дисбаланс у ставлення до використання поліграфа й досліджень з його застосуванням, зокрема й у формування спеціальних знань цієї галузі

Використані джерела

Використані джерела в процесі публікації