- державний реєстратор, рейдерство, суб’єкт кримінального правопорушення, документ, реєстраційні дії, інформація, суб’єкт господарювання
- https://doi.org/10.33270/01211181.118
- Сторінки 118-130
Метою публікації є здійснення кримінально-правової характеристики поведінки державних реєстраторів під час реалізації протиправних схем, спрямованих на незаконне заволодіння підприємствами, їхніми активами чи окремими об’єктами нерухомого майна (рейдерство). Методологія. У статті використано такі наукові методи: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний. Наукова новизна. Здійснено оригінальний авторський аналіз протиправних діянь державних реєстраторів, які полягають у реалізації, здебільшого частковій, рейдерських схем заволодіння суб’єктами господарювання чи їхніми активами; за результатами опрацювання матеріалів правозастосовної практики в частині кримінально-правової оцінки дій державних реєстраторів висвітлено конкретні механізми (способи) реалізації рейдерських схем, пов’язаних із перекручуванням юридично значущої інформації в державних реєстрах. Висновки. Визначено, що в Особливій частині Кримінального кодексу України передбачено достатньо заборон для забезпечення адекватної кримінально-правової оцінки державних реєстраторів – учасників рейдерських схем. Також обґрунтовано, що: 1) чинна редакція ст. 367 цього Кодексу потребує вдосконалення: коло спеціальних суб’єктів службової недбалості варто розширити за рахунок осіб, які надають публічні послуги, що сприятиме більш точній кримінально-правовій оцінці діянь тих державних реєстраторів, які порушують порядок учинення реєстраційних дій через необережність; 2) слід посилити санкцію ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України передусім шляхом посилення вже передбачених у цій нормі видів покарань, а також включення покарання у виді позбавлення волі