Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

У статті досліджено проблеми охорони трудових прав жінок. Автор зауважує, що враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охорони материнства й дитинства, Україна встановлює спеціальні норми, що стосуються охорони праці та здоров’я жінок. Проте на практиці спостерігаємо нехтування цими гарантіями. Недостатня захищеність зумовлена об’єктивними (складна економічна ситуація, інтенсифікація виробництва, падіння духовного й культурного рівня населення) та суб’єктивними (неправильне ставлення до інтересів жінки, нерозуміння соціальної рівності обох статей, специфіка жіночого організму, роль жінки в сім’ї, вихованні дітей тощо) причинами. Жінок залучають до робіт у нічні зміни, до тяжкої фізичної праці, понаднормових робіт, праці в шкідливих для здоров’я умовах; матерям не надають додаткових соціальних відпусток, їх не звільняють від відряджень на передбачених законодавством підставах. У трудових колективах не проводять роботу з виявлення жінок, які мають потребу в скороченому робочому часі, гнучкому графікові роботи. Нерозв’язаними є випадки нерівної оплати праці. У дослідженні проаналізовано зміни до пенсійного забезпечення, що погіршують становище працівників; окреслено законодавчі норми, які часто не мають практичного втілення. Мета статті – проаналізувати особливості законодавчого регулювання та практики застосування права жінок на працю, визначити тенденції реалізації гарантій права жінки на працю, прогалини в практиці реалізації та причини таких явищ. Методологія. У статті використано гносеологічний та онтологічний методи дослідження. Наукова новизна полягає в тому, що: подальшого наукового розвитку набула доктрина прав жінок у сучасному суспільстві й державі; удосконалено теоретичний матеріал щодо гарантій реалізації права жінок на працю; здійснено аналіз ефективності законодавства в окресленій царині; обґрунтовано необхідність впливу на правотворчу діяльність органів публічної влади та на інститути суспільства нової гендерної ідеології. Висновки. Жінки є учасниками соціально-економічного й ідеологічного протиборства, у якому постають найуразливішою спільнотою. Відбувається поступова деформація їхнього правового статусу. Отже, гармонійно поєднати фактичні та юридичні права жінок зможе виховання нових відносин між статями