Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 15.09.2020,
  • Доопрацьовано 20.11.2020,
  • Прийнято 29.12.2020
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 25, №4, 2020
  • злочинність, негласні розслідування, слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, розслідування злочинів, міжнародне співробітництво, правоохоронні органи
  • https://doi.org/10.56215/01201174.7
  • Сторінки 7-19

Мета дослідження полягає в здійсненні класифікації та висвітленні форм міжнародного співробітництва у сфері негласних розслідувань, а також розробленні шляхів удосконалення правової регламентації таких форм і практики їх застосування. Методологія. Методологічний інструментарій обрано з огляду на поставлену мету, специфіку об’єкта й предмета дослідження. Він ґрунтується на загальному діалектичному методі наукового пізнання реальних явищ, а також їх зв’язків із практичною діяльністю оперативних підрозділів й органів досудового розслідування. Ці методи комплексно використано під час системного опрацювання: статистичних матеріалів про рівень злочинності й результати роботи органів розслідування України та Інтерполу; міжнародних договорів і національного законодавства низки держав; матеріалів практичної реалізації зазначених договорів; результатів досліджень з питань протидії міжнародній злочинності; положень наукових праць щодо використання правоохоронними органами різних країн негласних методів одержання інформації, необхідної для протидії злочинності; матеріалів оперативно-розшукових справ і кримінальних проваджень, під час розслідування яких застосовували заходи міжнародного співробітництва й негласного одержання інформації. Наукова новизна. За результатами дослідження сформовано пропозиції щодо підвищення ефективності практики міжнародного співробітництва у сфері негласних розслідувань (кримінальної розвідки, оперативно-розшукової діяльності). На підставі запропонованого авторами підходу до класифікації форм міжнародного співробітництва у сфері негласних розслідувань визначено напрями вдосконалення міжнародного права та гармонізації норм національних законів різних країн у частині застосування негласних методів одержання інформації, необхідної для боротьби з міжнародною злочинністю. Висновки. До форм міжнародного співробітництва у сфері негласних розслідувань (кримінальної розвідки, оперативно-розшукової діяльності) належать: 1) обмін між державами інформацією, необхідною для проведення негласних розслідувань, й інформацією, одержаною в процесі таких розслідувань; 2) обмін на взаємовигідних умовах спеціальною технікою, предметами та речовинами, необхідними для використання в процесі негласного розслідування; 3) залучення іноземних спеціалістів до участі в негласному розслідуванні чи окремих негласних слідчих діях; 4) проведення негласних слідчих дій (негласних поліцейських операцій, розвідувальних заходів у кримінальному середовищі) за запитами іншої країни; 5) проведення комплексу негласних слідчих дій (негласних поліцейських операцій, розвідувальних заходів у кримінальному середовищі) за запитами іншої держави (у межах однієї справи); 6) проведення спільних транскордонних негласних поліцейських операцій (негласних слідчих дій) правоохоронними органами двох і більше країн; 7) проведення негласного розслідування (кримінальної розвідки, оперативно-розшукової діяльності) за зверненням правоохоронних органів іншої держави; 8) одночасне проведення негласного розслідування в конкретній справі на територіях двох і більше держав їхніми правоохоронними органами у взаємодії. Зазначені форми відрізняються за рівнем складності. Простіші з них можуть бути охоплені складнішими. Що ширшим є спектр форм, які використовують, і що складнішими вони є, то ефективнішою буде протидія міжнародній злочинності

Використані джерела

Використані джерела в процесі публікації