Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Метою статті є з’ясування нагальних проблем у сфері запобігання корупції у світлі сучасних правозастосовних викликів і формулювання пропозицій щодо їх подолання, а також усунення причин і умов, що сприяли їх виникненню. Методологія. Для досягнення мети дослідження було застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: історичний, логічний, системно-структурний, статистичний, методи моделювання, аналізу, синтезу, індукції та дедукції. Наукова новизна полягає в окресленні авторського підходу до уніфікації інституційного, законодавчого та практичного забезпечення запобігання корупції з урахуванням вимог міжнародних стандартів і специфіки національного правозастосування. Висновки. Необхідним є гарантування збалансованого співвідношення між правовим та інституційним забезпеченням протидії корупції, недопущення наділення уповноважених органів надмірними або винятковими правами з метою унеможливлення перевищення ними своїх повноважень, а так само – мінімізація ризиків довільного трактування відповідних законодавчих норм, зокрема шляхом зведення до мінімуму обсягу дискреційних повноважень