Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

У сучасній українській юридичній літературі бракує ґрунтовних досліджень з питань функціонування територіальної громади як юридичної особи публічного права. Мета статті – проаналізувати доктринальні джерела та законодавчі засади визначення територіальної громади юридичною особою публічного права. Це передбачає виконання таких завдань: визначення особливостей правового статусу територіальної громади як юридичної особи публічного права, суб’єкта цивільно-правових і муніципально-правових відносин; окреслення обсягу її владних повноважень; обґрунтування необхідності формування, реалізації та захисту суспільних місцевих інтересів, здійснення відповідних функцій територіальною громадою. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до окресленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Застосування наукового інструментарію відбувалося на підставі системно-структурного й міждисциплінарного аналізу. Використано загальнонаукові методи, насамперед – діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також під час дослідження діяльності органів місцевого самоврядування в Україні. Застосовано спеціальні методи: cистемного аналізу; системно-структурний – для встановлення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, формування понятійно-категорійного апарату; порівняльно-правовий – для порівняльного аналізу законодавства різних країн з питань створення та функціонування юридичних осіб публічного права; методи індукції, абстрагування та формальної логіки – для узагальнення пропозицій і висновків стосовно вдосконалення вітчизняної нормативно-правової бази, яка регулює створення та функціонування юридичних осіб публічного права. Наукова новизна полягає в удосконаленні визначення змісту терміна “територіальна громада як юридична особа публічного права”. Доведено, що реалізація права місцевих жителів на самоорганізацію та самоуправління, захист законних інтересів членів територіальних громад через створення, управління, стратегічний розвиток “територіальної корпорації” – територіальної громади – потребують удосконалення законодавства, зокрема в частині прав та обов’язків територіальних громад й утворених ними інституцій. Запропоновано змінити відносини між територіальними громадами (жителями) і центральними, іншими органами влади, а також створити повноцінну юридичну особу публічного права – територіальної громади, змінити бюджетну й податкову політику держави, здійснити реальну децентралізацію (правову, фінансову, матеріальну, організаційно-управлінську) в інтересах місцевих жителів. Висновки. У статті здійснено порівняльно-правовий аналіз норм законодавства України та деяких іноземних країн, що регулюють створення та функціонування юридичної особи публічного права – “територіальної корпорації” (територіальної громади). З’ясовано, що законодавство України відрізняється від законодавства більшості європейських держав. Юридичні особи публічного права в Україні створюються та функціонують у порядку, визначеному цивільним законодавством, на відміну від деяких європейських країн, де “територіальні колективи” є конституційними особами публічного права та діють у межах публічного, а не приватного права. Недосконалими видаються деякі норми чинного законодавства, згідно з якими органи місцевого самоврядування є юридичними особами відповідно до цивільного законодавства. Замість цього доцільно закріпити статус територіальних громад як юридичних осіб публічного права