Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Метою статті є аналіз особливостей та механізму реалізації заходів, передбачених пробаційними програмами, і визначення напрямів удосконалення національного законодавства, що регулює цей інститут в Україні. Для реалізації окресленої мети в статті виконано такі завдання: розглянуто проблемні питання реалізації заходів наглядової пробації; порядок здійснення пробаційних заходів стосовно обмеженої категорії осіб, які були засуджені до окремих видів покарань, визначених кримінальним законодавством; надано відповідні пропозиції та рекомендації з удосконалення застосування пробаційних програм в Україні. Методологія. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ у їх суперечностях, розвитку та змінах, що надає можливість об’єктивно оцінити рівень, реалізацію пробаційних програм у межах здійснення наглядової пробації, ефективність національного законодавства у сфері запобігання кримінальним правопорушенням, а також проблемні питання під час реалізації заходів наглядової пробації. За допомогою формально-логічного методу виявлено елементи правового механізму запобігання кримінальним правопорушенням органами пробації. Порівняльно-правовий метод використано під час аналізу чинного законодавства й міжнародних нормативних актів; статистичний – для аналізу емпіричних даних і в процесі дослідження статистичного матеріалу; формальної логіки (аналіз та синтез, гіпотеза) – під час визначення основних напрямів наукової роботи й головних проблемних питань. Теоретичним підґрунтям цієї публікації стали праці українських й іноземних учених, присвячені аспектам запобігання кримінальним правопорушенням органами пробації. Наукова новизна публікації полягає в необхідності здійснення ґрунтовного аналізу аспектів реалізації пробаційних програм у межах здійснення наглядової пробації відповідно до чинного національного законодавства у сфері запобігання кримінальним правопорушенням органами пробації, а також напрацювання пропозицій та рекомендацій щодо перегляду окремих програм наглядової пробації. Висновки. На підставі результатів дослідження доведено необхідність удосконалення вже наявних пробаційних програм, зокрема в частині розроблення методики їх проведення. Крім того, обґрунтовано важливість затвердження рекомендацій до оцінювання ризиків учинення повторного кримінального правопорушення неповнолітніми, встановлення чітких критеріїв і вимог до осіб, які можуть реалізувати пробаційні програми й залучатися як куратори, а також створення окремих пробаційних програм для умовно-достроково звільнених