Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ

Метою наукової статті є визначення сегментарності та багатовекторності домашнього насильства в різних соціальних категоріях, обґрунтування необхідності викорінення дискримінаційних стереотипних уявлень про моделі поведінки в сім’ї та побуті. Методологія. Методологічну основу статті становить комплексний підхід, що полягав у поєднанні системно-структурного, формально-логічного, порівняльно-правового методів. Теоретичним підґрунтям стали праці вітчизняних та іноземних учених, присвячені різним аспектам домашнього насильства. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, що дає змогу об’єктивно визначити закономірності вияву різних аспектів домашнього насильства. Структурно-функціональний метод використано для дослідження зв’язків між елементами насильства в сім’ї та побуті. Формально-юридичний метод надав можливість встановити зв’язки між соціальними ролями й домашнім насильством. Методи теоретичного моделювання застосовано для формування практичних рекомендацій та окреслення перспектив подальших досліджень. Наукова новизна статті полягає у висвітленні соціальних сегментів домашнього насильства, які раніше не було представлено у вітчизняній науковій думці, у контексті сучасних процесів глобалізації, утвердження принципів гендерної рівності, необхідності викорінення дискримінаційних стереотипних поглядів. Публікація є спробою вирізнити сегментарність домашнього насильства як на світовому рівні, так і у вітчизняному соціально-правовому, культурному просторі, що засвідчило складність зв’язків у структурі домашнього насильства. Висновки. Наукова стаття побудована за модульною системою та передбачає висвітлення різних аспектів домашнього насильства. Обрана структура дала змогу послідовно й системно проаналізувати домашнє насильство. Виявлено існування різних соціальних зрізів домашнього насильства. Зазначено, що поряд з ідеями фемінізму стосовно домашнього насильства також розгортається “рух за права чоловіків” у загальному сенсі й стосовно домашнього насильства зокрема. Окреслено особливості виявів домашнього насильства в середовищі ЛГБТ. Зауважено, що будь-яке насильство щодо дитини негативно позначається на розвитку дитячого організму й становленні особистості. Виокремлено “конфлікт лояльності”, “теорію прив’язаності”, “посттравматичний стрес”, “материнський стрес”. Розглянуто статуси дитини-кривдника й дитини, постраждалої від домашнього насильства. Проаналізовано погляди вітчизняних учених і дослідників із США, Канади, Австралії, Республіки Франції, Республіки Сенегалу, Республіки Маврикій. Обґрунтовано значення спільної праці наукової спільноти, міжнародних організацій, державних структур щодо розроблення дієвих заходів запобігання, протидії домашньому насильству з метою викорінення дискримінаційних моделей поведінки в сім’ї та побуті залежно від типу правової системи й вектора визначальних положень державної політики у сфері сімейних правовідносин. На підставі отриманих результатів дослідження обґрунтовано та сформульовано висновки й рекомендації, окреслено перспективи подальших досліджень